Громадське радіо
Євген Павлюковський: Що вас спонукає їздити такими волонтерськими групами? Ви приділяєте поїздкам на Схід надзвичайно велику кількість свого часу.
Євген Романенко: Цей так би мовити тур Музичного батальйону не завершився. Наш тур триває, 15 грудня виїжджає чергова партія музикантів на Схід, і 18 грудня ще поїде. МИ продовжуємо їздити і підтримувати наших військових своїм словом, і діточок, які живуть зараз на тих територіях. 18 грудня гурт ТаРута виїжджає в рамках проекту Музичного батальйону до учнів музичних шкіл Донеччини, і будемо їм влаштовувати свято Миколая.
Сергій Стуканов: Чи сьогодні народжуються у вас пісні, які в назвах мають назви міст Донеччини і Луганщини?
Євген Романенко: Якраз з географічними назвами в нас проблема. Але народжуються пісні, присвячені конкретним людям, конкретним подіям. В нас є така пісня «Ангели», яку ми написали разом з Дмитром Лазуткіним і присвятили тим 49 хлопцям, які загинули в небі над луганським аеропортом в червні 2014 року, коли їхній ІЛ-76 був збитий з ПЗРК Ігла.
В нас є пісня, присвячена нашим десантникам з 95 бригади. Є пісня хлопцям з 30 бригади, танкістам, піхотинцям. Мабуть, «Дике поле» – єдина пісня про Донбас, “прив’язана до землі”.
Повну версію розмови, а також виконання пісень наживо, слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.