Екологи проти нового плану розвитку гідроенергетики в Україні

Сергій Стуканов: Уряд ухвалив план розвитку гідроенергетичної сфери в Україні на найближчі 10 років. Мова йде про побудову нових станцій на Дністрі і добудову інших, вже існуючих. Екологи розкритикували цю програму. В нашій студії гідробіолог, заступник голови громадської ради при державному агентстві водних ресурсів України Віктор Мельничук. Ви також критично налаштовані до цієї програми?

Віктор Мельничук: Так. Ми проти з двох причин, одна з них про зміст програми, а інша про процедуру прийняття, адже вона приймалася абсолютно непрозоро.

Якщо ми розглянемо цю програму з точки зору евроінтеграційних процесів, то ми побачимо, що багато фахівців зараз зайняті адаптацією національного законодавства до європейського. Ця програма протирічить вимогам європейського законодавства. Наприклад, зараз ми маємо імплементувати положення шести водних директив до національного законодавства. Було подано законопроект №3603 який стосується питань управління водними ресурсами. Але склалося враження, що люди, які цю програму писали, не читали ці директиви.

Сергій Стуканов: Йдеться про бізнес інтереси?

Віктор Мельничук: В першу чергу про Укргідроенерго. Вони цю програму розробляли, вони її лобіювали і вони домоглися того, щоб вона була непрозорим шляхом прийнята на засіданні уряду.

Якщо говорити про економічну складові, то це застарілі проекти, старі дорого вартісні технології, які мають вплив на місцевих мешканців і довкілля. Це підхід не щоб побудувати швидко і ефективно, а щоб будувати весь час. Щоб мати роботу, мати кошти.

Сергій Стуканов: Яка альтернатива? Відмовитися від гідроелектростанцій?

Віктор Мельничук: Пропонована технологія застаріла морально. Є багато способів регулювати пікові навантаження в системі. Слід починати з управління попитом, впроваджувати трьохтарифні лічильники, робити диверсифікацію генеруючих потужностей.

Сергій Стуканов: В інших країнах подібні гідроелектростанції будують?

Віктор Мельничук: Низка країн зараз взагалі відмовляється від певного типу генеруючих потужностей. Але також є диверсифікація потужностей. Можна вибирати навіть з якого джерела постачається енергія.

В багатьох країнах впроваджується розумна енергосистема, де навантаження регулює не людина, а комп’ютер, який зводить інформацію.

Любомир Ференс: Деякі розвинуті країни, наприклад Норвегія, все ж розвивають гідроенергетику. Чи не могли б ми взяти їх приклад?

Віктор Мельничук: Вода існує не тільки для того, щоб крутити турбіни і охолоджувати реактори атомних електростанцій. Це не тільки ресурс. Це важливий кліматорегулюючий чинник, середовище для життя і функціонування сотень тисяч видів, джерело постачання для населення.

Якщо річка перекрита греблею, вона фактично мертва. Справа в тому, яку ціну суспільство готове заплатити за таку програму.