Валерій Франчук: Усе, що зі мною ставалося у житті, почалося, коли мама відкрила мені страшну таємницю про те, що відбувалося в нашому селі під час Голодомору. Це дало мені поштовх і я все життя несу цю ношу. Ту пам’ять, яку мені передала мати, не можна відкидати та забувати. Я вже понад 30 років намагаюся її показувати, як художник.
Людмила Гриневич: Унікальний Інтернет Архів Епохи Голодомору, який ми створили, — це загальнодоступний ресурс для історичної пам’яті. Раніше там були лише документи, відтепер там є мистецькі твори Валерія Франчука, паспорти та детальні описи до них. Ця колекція — прикраса нашого інтернет-архіву.
Валерій Франчук: Мій цикл робіт на тему Голодомору «Розгойдані дзвони пам’яті» містить 200 полотен. Я не малюю мертвих людей. У мене замість цього голубки, діти, жито. Мої роботи — це натхнення з історій матері, а також книжок, які я читаю на тему Голодомору. Мої полотна сюжетні. Вони розказують те, що я знаю. Я не можу цього не робити. Це моя доля.
Людмила Гриневич: Епоха Голодомору — це не тільки смерті. Це милосердя, опір, співчуття, віра. Ми постійно говоримо про те, скільки жертв Голодомору, але ми ніколи не говоримо скільки вижило. Більшість людей змогли життя зберегти. Полотна Валерія Франчука — це місток в сьогодення. Його роботи дають можливість задуматися над тим, яким є наше теперішнє. Ми живемо в досить непростий час. Роботи Валерія унікальні ще й тому, що можуть використовуватися в методичних розробках вчителів з історії, живопису, української літератури. На них зображена наша історія, якої неодмінно варто вчити наших дітей.
Повністю програму слухайте в аудіофайлі.
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS