На зв’язку зі студією – політолог, екс-представник Уповноваженого ВР України з прав людини Михайло Чаплига.
Анастасія Багаліка: Зустрічі з українськими політв’язнями, які мали відбутися після 14 червня наразі не відбуваються. Що з цим робити?
Михайло Чаплига: Я думаю, що треба повернутися в точку «нуль», з якої починали. Хочу нагадати, що десь півтора року ми працювали над тим, щоб перший двосторонній візит відбувся, коли ми з Москальковою з’їздили в сімферопольське СІЗО і в той же день відвідали двох осіб в миколаївському СІЗО. Ми вирішили, що це хороша практика, яка була оцінена міжнародною спільнотою. Треба було це розвивати. Мова пішла про те, що ми б хотіли відвідати українських громадян на території РФ і готові були відкрити Москальковій двері для відвідування будь-якого російського громадянина на території України. Для цього ми навіть підготували повний список російських громадян, які знаходяться в різних типах місць несвободи в Україні. Було запропоновано навіть підписати меморандум. Був розроблений проект меморандуму, але не було політичної волі.
Коли змінився уповноважений, відбулася телефонна розмова двох президентів. Наскільки мені стало зрозуміло, ця політична домовленість вже є, можна переходити до реалізації, проте, наскільки мені стало зрозуміло з дій, які відбуваються на території РФ, це був по суті приватний візит українського омбудсмана і приватний візит російського омбудсмана, означає, що меморандум не запрацював, політичної домовленості нема. Чи існувала вона між офісами, важко сказати. Напевно, зараз такий високий ступінь недовіри офісів один до одного, що треба, напевно, зупинитися, взяти паузу і перейти до обговорення дорожньої карти таких візитів.
Анастасія Багаліка: Як це має відбуватися, коли є політична воля?
Михайло Чаплига: В РФ не реалізований національний превентивний механізм проти катувань. Це система неоголошених візитів місцями несвободи. В Україні цей превентивний механізм діє, його функція покладена на уповноваженого ВР з прав людини, відтак уповноважений без узгодження будь з ким, на підставі власного доручення може видати таке доручення іноземному експерту з прав людини, яким є будь-який омбудсман у світі. На жаль, в РФ така штука не діє, треба отримувати купу різних узгоджень і дозволів, тому я кажу, що потрібна політична воля.
Домовленість президентів потрібна була для того, щоб на території РФ отримати всі відповідні дозволи по лінії виконавчої гілки влади, в Україні уповноважений могла це зробити буквально за 5 хвилин.
Анастасія Багаліка: Поговорімо про останній візит в колонію «Білий ведмідь» в Лабитнангі. Москалькову пропускають на територію колонії, а Денісову ні.
Михайло Чаплига: Це за законом. Річ у тім, що відповідно до російського законодавства Москалькова може особисто у будь-який час без будь-яких узгоджень відвідувати будь-які місця несвободи, але особисто вона одна, вона не може нікого провести. Українське законодавство таке, що український уповноважений може дати доручення будь-кому.
Це більше схоже на якийсь дивний піар, тому що Денісову ніхто б нікуди не пропустив. Це було цілком зрозуміло фахівцям, які знають наше законодавства і законодавство РФ.
Анастасія Багаліка: Візит Денісової мав бути узгоджений з ФСИН (Федеральная служба исполнения наказаний – прим. ред.)?
Михайло Чаплига: Там може бути узгодження і з ФСИН. Можливо, необхідне рішення суду, дозвіл прокуратури. Там ціла система. Коли ми відвідували СІЗО в Сімферополі, Москалькова годину чи дві отримувала відповідний дозвіл для нас в суді в Сімферополі.
Анастасія Багаліка: Чому наперед не отримуються рішення судів, коли укладається публічна домовленість?
Михайло Чаплига: Ми досить довгий час трошки з сарказмом казали, що російський омбудсман начебто незалежний, але ходить на доповіді президенту, отримує цінні вказівки. У нас таке уявити собі неможливо було. Проте, на жаль, зараз ми стаємо певною копією РФ. Те, що два президенти домовилися, прекрасно, але далі двом уповноваженим потрібно було зустрітися і обговорити процедурні моменти. Така зустріч мала б відбутися, проте буквально за три дні до такої зустрічі український уповноважений вирішує в приватному порядку відвідати за своїм маршрутом РФ. Вийшло так, що нічого не узгоджено, це певний піарний візит.
Анастасія Багаліка: Зустріч мала б відбутися 18 червня, а українська уповноважена їде вже 14-го.
Михайло Чаплига: Фактично це зрив домовленостей.
Анастасія Багаліка: Саме з цього моменту починають зриватися домовленості? Чи після цього можна було щось налагодити?
Михайло Чаплига: 18 числа можна було щось налагодити.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.