Фесенко про Раду: «Була об’єднана коаліція, стала роз’єднана опозиція»

Володимир Фесенко, голова правління Центру прикладних політичних досліджень «Пента», у студії «Громадського радіо».

Сергій Стуканов: У своєму блозі ви написали, що головною темою лютого вже стала активізація бойових дій на Донбасі. Ми побачили, що сьогодні Верховна Рада також присвятила цьому частину свого засідання. Зокрема, було прийнято постанову щодо звернення до іноземних держав і організацій із засудженням ескалації збройної агресії. Але ухвалити її з першого і навіть з другого разу не вдалося. Що сталося в Парламенті?

Володимир Фесенко: Я, на жаль, не слідкував за тим, як відбувалося голосування. Дійсно, минулий тиждень минув під знаком загострення бойових дій на Донбасі — це стало головною темою для депутатів. Думаю, що правильно висунули ідею про те, що потрібно звернутися від парламенту до парламентів інших країн. Дехто пропонував ввести воєнний стан і така пропозиція лунає вже впродовж 2 років. Тобто, те що відбувалося в парламенті — реагування на події минулого тижня. І що погано — це відбувалося навздогін.

На жаль, деякі західні ЗМІ і політики по-різному тлумачили події на Донбасі. Досить популярна версія (до речі, з посиланням на деякі українські ЗМІ), що одна з головних причин загострення ситуації на Донбасі — повільний наступ українських військових. Тому потрібно просувати і нашу точку зору.

Сергій Стуканов: Повертаючись до нової сесії парламенту — що стоятиме на порядку денному?

Володимир Фесенко: Ключові теми будуть такими, як і раніше — зокрема, соціально-економічні. Для уряду, наприклад, важливо відслідковувати зараз, як реалізуються рішення про підняття мінімальної заробітної плати. Суть не в тому, щоб її підвищити, а щоб гроші йшли в державну казну, а потім у Пенсійний фонд.

Щодо законопроектів — тут багато залежатиме від уряду, від президента. Із стратегічних напрямів ключову роль гратимуть питання, пов’язані з судовою реформою. Є питання про борги, про склад Центральної виборчої комісії. У нас члени ЦВК мають прострочені терміни повноважень, тому треба щось вирішувати.

Я не думаю, що зараз просуватимуть питання пов’язані з меморандумом МВФ. На мій погляд, суто тактично уряд має, по-перше, підготувати питання (пенсійна реформа, земельна), винести на суспільне та експертне обговорення. І швидше за все, просуватиме їх в кінці сесії. А зараз розглядатимуть якісь поточні законопроекти.

У цьому місяці звертатимуть більше увагу на конкурс на керівника Нацполіції. Не виключаю, що Генпрокуратура «порадує» деяких депутатів кримінальними справами, а точніше — їх причетністю до них.

Сергій Стуканов: Чи будуть якісь внутрішні зміни у парламенті? Зокрема, чи буде розвиток тієї історії про нібито розкол в Опозиційному блоці?

Володимир Фесенко: Наскільки я знаю, фракція навряд чи буде розколюватись. Однак можливе внутрішнє розмежування на дві підгрупи: Ахметова і Льовочкіна-Фірташа ( і там же можуть бути і люди Медведчука).

Традиційно розпочалося обговорення теми, чи існує коаліція. Ми бачимо, що Юлія Тимошенко анонсувала, що буде висувати вотум недовіри уряду. Хоча за Конституцією це неможливо: Верховна Рада до середини квітня не може відправити у відставку уряд Гройсмана. Хоча для Тимошенко головне піар-ефект.

Інший напрям наступу для того, щоб спровокувати дочасні парламентські вибори — це питання про те, що у нас нібито не існує парламентської коаліції.Два депутати з БПП вийшли під час минулої сесії і є чутки, що ніби ще вийдуть —  от цю тему і будуть використовувати. Загалом такі рухи — локальні, тактичні — ми і побачимо і лютому.

Сергій Стуканов: А як може вплинути переформатування опозиції?

Володимир Фесенко: Особливо ніяк, тому що це, знову ж таки, внутрішні локальні протиріччя. Парадокс нинішньої опозиції в тому, що у ній багато фракцій. Була широка коаліція, а тепер широка опозиція, однак вона роз’єднана.

Євген Павлюковський: Пане Володимире, як гадаєте: черга до виборчого законодавства дійде найближчим часом?

Володимир Фесенко: Боюся, що ні. В принципі, цим теж треба займатися і про це постійно говорять. Але реальна ситуація така, що є декілька законопроектів про так звані відкриті виборчі списки. Але більшість депутатів-мажоритарників не хочуть зміни виборчого законодавства. Їх влаштовує нинішня ситуація. Вони хочуть обиратися в своїх округах. Та і не всі партійні фракції хочуть таких змін.