Фестиваль «Червона рута» 1991 року: як з музикою виборювали незалежність країни

Говорили з одним з найцікавіших і найвідоміших музик того періоду Анатолієм Сердюком, композитором, співаком, рок-музикантом з Запоріжжя.

Анатолій Сердюк: Тоді на «Червоній руті» мене вразило, що прийшло дуже багато артистів та артисток, які говорили українською мовою. Тут, у Запоріжжі, я шукав собі діаспору, аби спілкуватись українською. У той час співати «Вставай та кайдани порви, дай познак, ясніший від грому, що ти не рабиня Москви й рабою не будеш нікому» було сепаратизмом стосовно Радянського Союзу. Мені багато хто казали не співати цю пісню. Я ходив ще до фестивалю «Червона рута» на екологічні, політичні мітинги, співав цю пісню під гітару на майданах. Коли «Червона рута» відбулась у Запоріжжі, запорізьке телебачення зацікавилось, відзняло відеоряд на острові Хортиця. Це побачили й глядачі, і КДБ.

На закриття фестивалю приїхали багато прогресивних депутатів: Левко Лук’яненко, В’ячеслав Чорновіл, Лесь Танюк, Іван Драч. Я пам’ятаю, що Чорновіл подарував мені свій годинник, запросив на трибуну, де вони сиділи. Потім Чорновіл сказав мені: «Хлопче, в тебе проблеми будуть. За цю пісню голова Держтелерадіо комітету вже отримав партійну догану». На ранок після фестивалю мені зателефонували, сказали ввімкнути телевізор. А там показують переворот і танки в Москві, заарештованого Горбачова. Тоді я зрозумів, про що говорив Чорновіл. Зрозумів, що мене можуть відправити на Соловки. Слава богу, все закінчилось дуже швидко. 19 серпня Серпневий путч застав всіх цих депутатів тут, у Запоріжжі. Лук’яненко і Чорновол виступили з закликом не підкорятися надзвичайному стану, а вже через 5 днів вони проголосили незалежність України.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS