Наталя Соколенко: Два тижні до виборів президента у Франції — наскільки відчуваються спроби Москви втрутитись у цей сценарій? Німецькі колеги розповідають, що вони дослідили — саме з Санкт-Петербургу поширювалась брехлива інформація, нібито кандидат Макрон гей? Потім це було спростовано.
Тетяна Огаркова: Дійсно, абсолютно правда, що Росії вигідна кандидатура Марін Ле Пен — це партія «Національний фронт», яка прямо фінансується Кремлем, що вже прямо доведений факт. І є Франсуа Фійон, який також відзначається симпатією до Путіна, але більш поміркований у цьому.
Еммануель Макрон вийшов у лідери — очікується, що у другому турі він виграє. От проти нього Кремль намагається розхитати таку кампанію, підкреслюючи ідею про геїв. Треба розуміти, що у Франції це складна тема — у 2013 році були узаконені одностатеві шлюби, і це трохи розкололо суспільство. Провокації проти Макрона стають можливими, бо його шлюб достатньо дивний. Це така відома love-story — він вже понад десять років живе з жінкою, яка старша за нього на 25 років.
Євген Павлюковський: Там була історія кохання всього життя?
Тетяна Огаркова: Так, йому було 15, їй 40, вона була його вчителькою, він закохався. Коли навіть поїхав у Париж, не забував її, продовжував писати, спілкуватися. Вона була заміжня, мала дітей, але у 2007 році нарешті погодилась і вони побралися з Макроном. Тут така історія і дуже багато недовіри.
Друга важлива складова у цій кампанії проти Макрона, яку також розхитує Росія — вони намагаються педалювати його досвід у банку Ротшильда. Нібито він такий американський банкір, людина, пов’язана з фінансовими колами, а отже лобістська фігура, яка пропагує інтереси великого, можливо, іноземного, американського капіталу. І відтак цей антиамериканізм у французькому суспільстві має зреагувати. На користь цього працює те, що Макрон вільно говорить англійською, на відміну від інших кандидатів.
Євген Павлюковський: Але, за соціологічними дослідженнями, Макрон все ж у лідерах?
Тетяна Огаркова: Так, ми бачимо, що ця кампанія поки не дає великих результатів. За деякими дослідженнями, Макрон на одному рівні з Марін Ле Пен у першому турі. Виборці готові віддати за нього свій голос.
Це людина, яка підтримує єдність і посилення Європейського Союзу. У його програмі чітко записано, що Росія веде агресивну політику, і санкції будуть продовжені, поки не будуть виконані Мінські домовленості. Тобто він продовжує політику Франсуа Олланда на боці України.
Євген Павлюковський: Президент Французького центру вивчення та дослідження політичних рішень Ніколя Тензер каже, що аудиторія Макрона і Ле Пен досить різна. Що електорат Ле Пен більш активний, і він дозволив виграти місцеві вибори, показавши вищу явку?
Тетяна Огаркова: Дуже велика проблема, невідоме у цьому рівнянні — явка, ми не знаємо, якою вона буде. Говорити про електорат Макрона важко — він почав цю президентську гонку одинадцять місяців тому, він ніколи не мав ані політичної партії, ані політичного минулого чи будь-якої виборної посади. По суті, все це почалося вчора, важко порівнювати, наскільки активними будуть виборці Макрона, у порівнянні з електоратом Ле Пен, який формувався десятиліттями — починаючи з її батька.
Але, що абсолютно очевидно — тут грає роль, що у Марін Ле Пен є своєрідна стеля — 25%, може, 27%. Але якщо вона виходить у другий тур, то хто б не був її супротивником, він її переможе. Тому що решта електорату, всі об’єднаються проти неї. Ситуація у другому турі очевидна.
Наталя Соколенко: Представники українсько діаспори говорили мені, що після ІІ Світової війни їхні очільники у Франції віддавали наказ завжди голосувати за представників правих політичних сил. Цього разу тут така інтрига — кандидатом від очевидно правої сили є Марін Ле Пен, однак вона займає відверто проросійську позицію. Який наказ чи рекомендація йде зараз?
Данило Штуль: Громада дуже демократична, такого ясного дороговказу за кого голосувати нема. Люди дуже розгублені, є різні тенденції, опитування змінюються, але тепер попереду Макрон і Марін Ле Пен. Ле Пен явно працює за путінською пропагандою, в той час, коли Макрон стоїть на засадах міжнародного права — що треба охороняти Україну і протестувати проти Путіна.
Наталя Соколенко: Що кандидати на посаду президента Франції взагалі говорять про Україну? Чи, можливо, були контакти української громади зі штабами кандидатів?
Данило Штуль: Українська громада намагається роз’яснити ситуацію — ми розсилаємо документи у парламент, сенат. Я думаю, що всі кандидати дуже добре розуміють, що діється в Україні. Тільки є частина, яка, на велике диво, стоїть за Росію і Путіна — вони дуже часто просто переказують путінську пропаганду. А інші кандидати стоять на базах, на яких стояв Олланд — міжнародне право, ясно, що війна в Україні є, і атакує Росія, а не сепаратисти.
Євген Павлюковський: Чи відчувається в українській громаді у Франції якась певна розділеність між центристами і лібералами? Можливо, є якась кількість людей, яка висловлюється на підтримку Марін Ле Пен?
Данило Штуль: Я би сказав, що українська громада тут, як і в Україні, дуже спатріотизувалася з нагоди Майдану. І всі більше дивляться на програми кандидатів щодо української ситуації, а не внутрішньо французької. Всі дуже прив’язані до ставлення кандидатів щодо української проблеми, і дуже нарікають на пропутінські позиції.