facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Генпрокуратура останнім часом нагадує палату №6, – депутат

Говоримо про наслідки відставки Генерального прокурора Віктора Шокіна, створення дієздатної парламентської коаліції та переформатування уряду й можливість призначення нового прем’єр-міністра

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Дмитро Тузов: Чи я не помилюсь, якщо скажу, що особливої ейфорії після відставки Шокіна немає?

Павло Різаненко: Дуже приємно, що це голосування відбулось, Верховна Рада схвалила його відставку, тепер справа за підписом президента.

За останній тиждень Генпрокуратура перетворилась на представництво психіатричної палати № 6.

Чийсь прес-секретар у Генпрокуратурі розповідав про те, що у Верховній раді не знайдеться 226 голосів за відставку Шокіна попри те, що президент попросив піти його у відставку і він написав заяву за власним бажанням.

Потім «порадував» усіх пан Столярчук, який заявив про те, що він готовий допитати посла США в Україні.

Плюс звільнення Сакварелідзе, який займався справою «діамантових» прокурорів і Корнійця, який був водієм Шокіна.

Все це нагадує театр абсурду. Це агонія Шокіна і його команди.

Андрій Сайчук: Якщо Сакварелідзе займе вакантне місце генпрокурора, у нас почнуться реформи?

Михайло Басараб: Я маю певний скепсис з того приводу, що відставка Шокіна принесе автоматичне полегшення в Генпрокуратурі.

Генпрокуратура — один з основних інструментів боротьби з корупцією, який знаходиться в руках президента. Відповідно до конституційних повноважень саме він буде пропонувати Парламенту наступника пана Шокіна.

З огляду на те, як повелися з Сакварелідзе в останній день перебування Шокіна на своїй посаді, я маю сумнів щодо того, що він буде його наступником.

Те, що відбувається в Генпрокуратурі не відбувається без відома президента, він основна спрямовуюча в роботі цього відомства.

Дмитро Тузов: Чи може ситуація бути штучно законсервованою, коли виконувач обов’язків Юрій Севрук довгий термін перебуватиме на посаді виконувача обов’язків генпрокурора?

Павло Різаненко: Хочу зазначити певні позитивні речі, бо важливо також не переоцінювати роль Генпрокуратури.

Раніше у Генеральної прокуратури була повна монополія, сьогодні ж створено НАБУ і їм передані певні повноваження по слідству в справах високопосадовців. Також було створено антикорупційну прокуратуру, що здійснює нагляд за НАБУ.

Тепер Генпрокуратура позбавлена функції загального нагляду, а зараз ми утворюємо Державне бюро розслідувань.

Роль прокуратури знизилась і буде надалі знижуватись.

Президенту були послані чіткі сигнали нашими західними партнерами про звільнення Шокіна і призначення незалежного генпрокурора. Проблема з усіма минулими генпрокурорами полягала не тільки в корупції, а й в тому, що вони не були незалежними, вони виконували чиюсь волю.

Проте ситуація не буває чорно-білою, вона складна. Зокрема сьогодні було скорочено 5 тис. прокурорів. Тим, хто залишився не підвищили внаслідок цього зарплату, але ж чесний прокурор з зарплатою 5-6 тис. гривень — це неможливо.

Михайло Басараб: Зараз створюється КДК. Якщо Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію при прокуратурі організують за старим принципом, то буде неважливо, хто стане новим генпрокурором, адже всі інші прокурори можуть залишитися на своїх місцях.

Насправді Генпрокуратура і все, що стосується широкомасштабної корупційної реформи — сфера компетенції президента.

Далі у програмі пропонуємо послухати пряме включення з політологом Олексієм Гаранем, який розповідає про можливість призначення нового прем’єр-міністра.

Дмитро Тузов: Коли можна очікувати створення коаліції і наскільки стійкою вона може бути?

Павло Різаненко: Перша пропозиція полягала в тому, щоб створити технічний уряд, тому було запропоновано кандидатуру Яресько. Її підтримали «БПП» і «Народний фронт», було потрібно 226 голосів, не вистачило ще однієї фракція.

Далі перейшли до розгляду політичного уряду. Вчора Юлія Тимошенко заявила, що готова утворити коаліцію і підтримати Гройсмана. Сьогодні в неї з’явилась вимога прийняти 18 чи 20 законопроектів до утворення коаліції. Частина цих законопроектів суперечить тим зобов’язанням, які Україна взяла перед МВФ.

Насправді, сьогодні коаліція нараховує понад 230 депутатів — члени «БПП», «Народного фронту» і позафракційні. Тому питання полягає не в кількості підписів під коаліцією, а в тому, щоб фракції мали сумарно 226 голосів.

Поділитися

Може бути цікаво

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

Чому варто припинити транзит російських нафти та газу через Україну

40 тисяч вчителів пішли з професії за останні два роки — Освіторія

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне

За кордоном чоловіки не поспішають афішувати, що вони з України: Павло Вишебаба про турне