Громадське радіо
У студії Громадського радіо — засновниця конкурсу «Коронація слова» Тетяна Логуш — історія фільму почалася з перемоги на конкурсі кіносценаріїв у рамках «Коронації слова» — та продюсер фільму Андрій Суярко.
Наталя Соколенко: Чи пам’ятаєте, яке враження на вас справив сценарій?
Тетяна Логуш: Пам’ятаю, що це був один з трьох сценаріїв. І він був надрукований на машинці. Це було дуже дивно. Такий був ретростиль. А це було в 2012 році.
Наталя Соколенко: Автор кіносценарію, Василь Мельник, на жаль, вже пішов з життя. Старшого віку, 1937 року народження, але написав сценарій на таку актуальну тему.
Тетяна Логуш: Це була дуже сучасна людина, дуже цікава. Ми спілкувалися з його дружиною. Є книжки, які він видав.
Андрій Суярко: Коли я побачив сценарій, я не одразу відчув, що він може отримати «Золоту дзиґу», бо тоді конкурсу ще не було. Ми тоді знімали інший фільм, «Іван Сила», щось не виходило. І саме в цей час прийшов дідусь із портфелем, підійшов до генерального продюсера. Той покликав мене. Ми з ним поговорили, я побачив сценарій. Мені дуже сподобалася назва. Вже потім я дізнався, про що він.
Кіносценарій був заснований на досвіді автора. Його донька працювала в Італії, потрапила там у халепу, але зараз все уже у неї добре. Микола Мельник був досить освіченою людиною, свого часу закінчив Московський літературний інститут. Потів займався іншими професіями, але не залишав сценарної роботи.
Дмитро Тузов: Як ви відбираєте сценарії?
Андрій Суярко: Буває, що твір подобається, але зняти його буде або дуже дорого, або нереально, або нецікаво іншим. Це має бути історія, яка залишиться цікавою і через 2 роки, бо стільки продукується фільм. Вона повинна вести глядача від початку до кінця.
Наталя Соколенко: Кому належала ідея включити кіносценарії у конкурс «Коронація слова»?
Тетяна Логуш: Олександру Роднянському. Він запропонував, бо це потрібно для телеканалу, для інших продакшнів. А потім ми додали п’єси, пізніше — пісенну лірику.
Кіномистецтво — жанр, який визначає зрілість нації. Бо діти ростуть на фільмах.
Дмитро Тузов: Чи відчуваєте ви пожвавлення на рівні кіносценаріїв — через те, що Держкіно підтримує українські фільми?
Тетяна Логуш: Вони наші партнери, ми їм вдячні. І вже знято 3 фільми, сценарії яких ми відібрали.
Андрій Суярко: Наразі ринок кінопрофесій структурується та формується. І «Коронація слова» може бути поштовхом. А конкуренція зараз дуже велика у цій галузі.
Дмитро Тузов: Де навчають написанню кіносценаріїв?
Тетяна Логуш: В інституті Карпенко-Карого.
Наталя Соколенко: Скільки людей вже подивилися «Гніздо горлиці»?
Андрій Суярко: Під час прокату, який тривав з 10 листопада близько 4 тижнів, фільм передивилися близько 30 тисяч глядачів. Це небагато, тому що американські блокбастери зазвичай дивляться 600-700 тисяч глядачів. Дуже мало кінозалів, не вистачає сеансів. У кінотеатрів контракти з великими голівудськими студіями, які кожного тижня дають новий фільм. Мають 6 сеансів на день ставити. Залишається для нас некомерційний час — 10 ранку, наприклад.