Відповідно до результатів незалежного розслідування, проведеного компанією Kroll, тривалий час до націоналізації ПриватБанк був об’єктом масштабних зловживань, що призвело до завдання банку збитків щонайменше в розмірі $5,5 млрд.
Розслідування Kroll щодо ПриватБанку
Я був учасником прес-конференції за участі управління Національного банку та компанії Kroll і можу поділитися своїми узагальненнями щодо розслідування Kroll і того, як далі Національний банк України може скористатися його результатами.
Діяльність Kroll була спрямована на аналізи чинників, які призвели як до неплатоспроможності банків, так і зокрема до неплатоспроможності ПриватБанку. Вони свідчили про те, що однією з причин численних банкрутств банків були зловживання з боку власників і менеджерів фінансових установ, зокрема махінації з кредитним портфелем, незаконне виведення грошей за кордон.
Результати Kroll вже доводять доцільність рішення, прийнятого минулого року відповідними органами про націоналізацію ПриватБанку. Зловживання в кредитно-фінансовій сфері, які вже виявлені, відлякують іноземних інвесторів, знижують довіру бізнесу та населення до банківської системи, спонукають до зростання тіньової економіки.
На жаль, схеми виведення коштів, які були виявлені компанією Kroll в ході розслідування, є непоодинокими в практиці банківських установ України. Їх унеможливлення має стати метою щоденної роботи НБУ. Я б хотів, щоб висновки, зроблені зі звіту Kroll послужили для того, щоб унеможливити повторення тієї політики, коли фактично існувала подвійна сторона однієї роботи.
Результати розслідування вже передані ГПУ. В прокурорських органах ведуть відповідні судові розслідування, дослідження, ведуться вони й іншими структурами.
Вважаю, має бути прийняте таке рішення, яке буде відповідати в першу чергу інтересам України як держави, інтересам національного бюджету України. Все-таки кошти, які були виведені, витрачені не за призначенням, кошти вкладників, мають бути повернуті туди, звідки в свій час були виведені. Це значна сума – йде мова про більше, ніж 5,5 мільярдів доларів.
Тема курсу національної валюти, зростання індексу споживчих цін, яке останнім часом має місце, хвилює всіх. Деколи хвилювання безпідставні, але ситуація є такою, як вона є. Окрім того, є багато «експертів», які не завжди обґрунтовано висловлюють свої позиції і не завжди об’єктивно судять про окремі рішення уряду.
Я хочу озвучити свою позицію та об’єктивний аналіз, який ми маємо на сьогоднішній день. Після переходу України на плаваючий обмінний курс гривні в 2015 році на валютному ринку в нас спостерігається відповідна сезонність. І вже третій рік поспіль у перші місяці року зростає попит на валюту, зокрема з боку імпортерів, які формуюють запаси товарів на рік і знижують її надходження, і з боку аграріїв, які зазвичай протягом року забезпечують близько половини пропозиції валюти на міжбанківському ринку.
Як наслідок – на початку року ми маємо тимчасове посилення девальваційного тиску на курс гривні. Звичайно, що ці сезонні фактори є ключовою причиною посилення коливань на міжбанківському валютному ринку і на початку січня цього року. Крім того, ми маємо спад ділової активності, переважно в аграрному секторі, скорочення валютної виручки та підвищений попит на валюту.
Ще є ряд причин, які, можливо, не так часто звучать з боку наших офіційних кіл, але вони мають місце в сьогоднішньому житті. Серед них є об’єктивні та суб’єктивні, на які я хочу звернути увагу. Об’єктивні причини – в перше чергу наростаюче негативне сальдо торгового балансу. За 11 місяців 2017 року від’ємне сальдо зовнішньої торгівлі становило 5,2 мільярди доларів США. Це та навіса, яка все-таки на нас давить і ми від неї нікуди не дінемось. Те, що ми повинні захищати свій ринок і вирівнювати торговий баланс, – завдання №1 для всіх органів влади.
Також між монетарною та бюджетною політикою потрібно наводити містки, щоб її координувати. Наприклад, станом на перше грудня 2017 року залишок коштів на єдиному казначейському рахунку становив 54,1 мільярди гривень, а станом на перше січня 2018 року він становив 5,1 мільярдів гривень. Певна частина коштів потрапила на валютний ринок, чим сприяла суттєвому збільшенню попиту на іноземну валюту.
НБУ – це національна інституція, яка існує відповідно до Конституції України і метою якої є формування стабільної національної грошової одиниці. Основною верхньою ланкою цієї вертикалі є Рада Національного банку, яка визначає основи грошово-кредитної політики, яку врешті-решт повинно реалізовувати правління Національного банку.
Також є голова НБУ – яка, на жаль, є, але яка ще в травні подала у відставку. Вона ніби є, але її ніби нема. Але НБУ продовжує працювати в звичайному режимі – думаю, за цей період ніхто й не помітив, чи голова колись з’являлась десь біля НБУ чи не з’являлась. Банк працює ритмічно в повсякденному режимі. Нещодавно президент вніс відповідно до Конституції України подання на нового голову НБУ, що, думаю, буде реалізовано на найближчій сесії ВРУ.
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.
Від редакції. На прохання Барсученка І.В, адвоката Ігоря Коломойського, розміщуємо позицію пана Коломойського по цьому питанню. Таким чином ми допомагаємо нашим читачам скласти власну думку щодо предмету публікації: