«Громадське радіо»
Олег Березюк, голова громадської організації «Українське юридичне товариство», адвокат, один із претендентів на посаду очільника Національного антикорупційного бюро України прокоментував останні події навколо детективів НАБУ і їх підслідних.
Наталя Соколенко: В чому, на вашу думку, причина такого рішення суду?
Олег Березюк: Я думаю, проблема не в рішенні суду, а у некомпетентності співробітників Національного антикорупційного бюро України. За такий короткий період часу підготувати слідчих практично неможливо. Якщо людина все життя займається побудовою корупційних схем, то опонувати їй мають адекватні слідчі, які здатні розплутувати ці темні справи.
До лав НАБУ брали фактично колишніх студентів. Сьогодні у них немає досвіду для того, щоб розслідувати такі справи. Коли вони доходять до суду, суддя змушений приймати рішення, виходячи з матеріалів справи. Якщо недостатня доказова база, суддя діє за головним принципом юриспруденції — всі сумніви на користь обвинуваченого. Можливо, людина є злочинцем, але це треба довести, щоб ні в кого не виникало сумнівів.
Дмитро Тузов: Це ваші припущення, чи ви знайомилися з матеріалами справи, і вони дійсно слабко сформульовані?
Олег Березюк: Я не знайомився з матеріалами справи, але ще в Радянському Союзі юридичні науково-дослідні інститути говорили про те, що, для того, щоб стати слідчим, потрібно мінімум п’ять років. Я навіть зі свого досвіду можу сказати, що одних знань недостатньо, має бути досвід розслідування певної специфіки справ.
Дмитро Тузов: З прикладів у ЗМІ, ми бачимо, що корупційна система настільки знахабніла, що зараз корупціонери не вибудовують якихось серйозних схем. Я думав, ви, дійсно, знайомилися з матеріалами справ, з чого зробили такі висновки.
Олег Березюк: Я говорю тільки про те, що є у відкритому доступі. Сьогодні я дивився інтерв’ю К. Кулика, і він наголошує на процесуальних порушеннях, які були в його справі, навіть на граматичних помилках, які допускали слідчі. Вони самі не знали, що вони пишуть.
Відверто кажучи, я йому вірю і розумію дії суддів, які отримують неякісні матеріали. я не виправдовую їх. Звичайно, у нас є корупція і у судах, але проблема стоїть набагато серйозніша. Ми не займалися системною реформою правосуддя. Я говорю і про прокуратуру, і про адвокатуру, і про правоохоронні органи, тому що всі ці органи мають працювати на юстицію і забезпечувати справедливі вироки у будь-якій справі.
Наталя Соколенко: А де можна було взяти досвідчених, але чесних слідчих? Тих яких працювали в часи Януковича та й Ющенка, і Кучми. Якого вони досвіду тоді набралися в Генпрокуратурі?
Олег Березюк: У нас є люди, які працювали не тільки в період правління Януковича, а й раніше. У нас достатньо вчених, адвокатів, порядних людей, з яких можна було при наявності політичної волі сформувати відповідні органи.
А що можна сказати про призначення Генерального прокурора України, який не має юридичної освіти. Людині треба приймати процесуальні рішення. Для цього треба мати базові знання, досвід і авторитет в правоохоронній системі, яку ти очолюєш. А коли нічого цього немає іде гола політизація і крім піару немає нічого. Це закінчиться не дуже добре, повірте мені.
Наталя Соколенко: Чи могли б допомогти вирішити цю проблему спеціалізовані суди? Якщо розглядати Кулика, то по його справі дуже багато майна, яке не могло бути нажите чесною працею. То в чому полягає складність для судді прийняти необхідне рішення, навіть якщо в документах є граматичні помилки?
Я вважаю, що Антикорупційне бюро мало б бути дорадчим органом при Президенті України, тому що він має виконувати функції по боротьбі з корупцією.
Олег Березюк: Судді мають виходити із суті проблеми, але існує спадок радянської системи, коли віддають перевагу букві закону, а не духу закону. Друга проблема в тому, що у нас на сьогодні немає незалежного суду. Якщо хтось думає, що суддя приймає рішення самостійно, він дуже помиляється.
Наталя Соколенко: А як він приймає?
Олег Березюк: Коли народ ніяк не впливає на призначення або зняття суддів, а впливає політика, про яку незалежність можна говорити?
Наталя Соколенко: Тобто, виходячи з вашої логіки про вплив парламентарів, рішення по Кулику може бути політичним?
Олег Березюк: Я не виключаю. Я ж не знаю, які там статки розглядали, яке питання стояло і яку підозру пред’явили прокурору.
Дмитро Тузов: Давайте спробуємо розібратись, чому так працює машина, тому що, чесно кажучи, мені дивно чути про те, що в антикорупційні органи набрали ледве не вчорашніх студентів. Наскільки я знаю, відбувався конкурс, який досить довго тривав і туди подавалося дуже багато людей і з юридичною освітою, і з досвідом. Це не було прямим призначенням.
Олег Березюк: А хто на тих конкурсах проводив відбір?
Дмитро Тузов: Були серйозні конкурсні комісії. Набрали багато представників громадськості, авторитетних людей…
Олег Березюк: Авторитетних у чому? Як конкурси проходили? Згадайте хоча б одного члена конкурсної комісії. І яку відповідальність несуть члени комісії за тих людей, яких вони обрали?
Дмитро Тузов: Тобто, ви вважаєте, що вони помилились? Як би діяли ви, який би механізм запропонували?
Олег Березюк: Я вважаю, не потрібно було створювати Національне антикорупційне бюро в такому вигляді, в якому воно зараз є. У нас є прокуратура, Служба безпеки, поліція.
Дмитро Тузов: Але ж суспільство вже не довіряло цим органам.
Олег Березюк: Зараз ми створили нову структуру і де ми взяли людей? Структура дублює функції, які за призначенням мали б виконувати і СБУ, і поліція. Якщо б ми позбавили цих функцій попередні органи, про які я говорив, тоді не було б конкуренції з тією ж підслідністю. А ми заплутали ситуацію ще більше, ніж вона була. Можна було забрати фахівців, які працювали на відповідних напрямках. І повірте мені, змусити працювати цю систему можна.
Знову ж таки, президент не має впливу на поліцію. Як від нього можна вимагати боротьби зі злочинністю, якщо він не призначає уповноважених осіб і не може від них нічого не вимагати.
Дмитро Тузов: Президент керував Генеральною прокуратурою, він впливав на призначення генеральних прокурорів.
Олег Березюк: Ви сказали ключову фразу «президент призначав». Повірте мені, якби прокурор захотів навести порядок в країні, два місяці вистачило б.
Дмитро Тузов: А тут ключове слово «якби».