Фото події «Лекція-практикум «Автентика та стилізація зимового головного убору» у Фейсбуці
Гостя ефіру — дослідниця традиційної української культури, народна майстриня, стилістка, дизайнерка одягу Олена Дідик.
Василь Шандро: Що носили українці 100 — 200 років тому?
Олена Дідик: Я почну давніше. Відомо, що в Київській Русі була намітка. Це довгий відріз тканини — 50-80 сантиметрів шириною і від 3 до 5 метрів довжиною. Це жінка намотувала собі на голову.
Були різні варіанти намотування намітки, вдягання її у різних регіонах. І зараз можна знайти намітки в найвіддаленіших регіонах, де найбільше законсервувалася традиція. Це Волинь та Полісся. Там збереглися ці головні убори, люди пам’ятають, як їх вдягали.
Деякі варіанти наміток вдягаються під бороду. Деякі — на східний манер з вушками. Намітка була з домотканого полотна. Також були серпанкові намітки. Цей вид головного убору дуже комфортний. Я спробувала це на собі. Це універсальний головний убір. Натуральні тканини більш-менш зберігають температуру тіла.
У сучасному світі не завжди є час мотати 5 метрів тканини, тому мені захотілося пошити якийсь відповідник, який би фактурою, формою нагадував цю намітку. Я вирішила брати сучасні матеріали, наприклад фліс. Можна робити не обов’язково білу. Зараз готується колекція наміток.
Намітку раніше не вдягали дівчата, а лише жінки, зараз обмежень немає, можна цю традицію впроваджувати.
Окрім намітки, раніше носили квітчасті хустки, очіпки.
25 грудня в Центрі української культури та мистецтва (Хорива, 19В) відбудеться лекція майстрині про головні убори. Початок о 19 годині. Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.