Гонтарєва справді втомилася, і вона цього не приховує, — Милованов

Про відставку очільниці Нацбанку заявила новопризначена народний депутат Ірина Луценко. Правда,  Нацбанку про це нічого невідомо. Про те, що відбувається, говоримо з Тимофієм Миловановим, Членом Ради НБУ, професором економіки в Піттсбурзькому університеті.

Тетяна Трощинська: Що вам відомо про цю ситуацію із повідомленням про відставку Валерії Гонтарєвої?

Тимофій Милованов: Офіційно я знаю те, що є в ЗМІ. А те, що неофіційно, не завжди можу розголошувати. Але давайте спробуємо поговорити на цю тему. Дійсно, є те, що голова Нацбанку втомлена, хотіла би піти з цієї позиції, що вона вважає, що багато зробила: і націоналізація Приватбанку, останній транш, що ми отримали, вичищення банківської системи, макроекономічна стабілізація і що дійсно вона знаходиться під великим тиском з різних боків. І тому вона вважає, що хотіла би з часом піти, і це не є новиною. Вона навіть прямо про це говорила декілька місяців тому. Але в той же час, в нас раз на місяць чи два виходить інформація, зазвичай фальстарт, який полягає в тому, що кажуть: Гонтарєва вже пішла, йде сьогодні чи вже написала заяву.

Тетяна Трощинська: Але цього разу фальстарт був із вуст голови президентської фракції, тому він притягує особливу увагу.

Тимофій Милованов: Дійсно, це не пересічний ресурс і не те, що якийсь секретар сказав і хтось недочув. Це набагато серйозніше, це пропрезидентська фракція і відома публічна людина. Якісь розмови випливають, думаю, вони там є. Мені здається, ні у фракції, ні в президента нема великого бажання, щоб пані Гонтарєва пішла.

Тут декілька великих чинників. Один із них: наскільки б не була стомлена людина, її не можна тримати, але є питання заміни. Хто прийде на заміну? Знайти людину, яка буде професійно виконувати обов’язки, буде трохи відсторонена від політичної ситуації, буде сприйнята у світі як позитивний сигнал – думаю, це складно.

Те, що в нас пані Гонтарєва витримала три роки, я думаю, це вже дуже багато для голови Нацбанку в умовах України і в умовах реформ.

Василь Шандро: Втома – причина дуже суперечлива і неоднозначна. І чи час зараз на таку зміну?

Тимофій Милованов: Це я сказав дипломатично. Але взагалі тут нема нічого дивного. Щоб ми не казали офіційно, в нас є війна на сході, багато супротиву і провокацій всередині і в нас є молода демократія, яка ще не навчилася вирішувати конфлікти всередині демократичними і дипломатичними методами, добре, що сьогодні вони роблять це медійними методами, а не фізичними, як раніше. Але все рівно це шалений тиск. Я думаю, люди просто не витримують.

Але сьогодні нам важливо, щоб голова Національного банку, якщо знову буде Балаклія чи танки кудись поїдуть, щоб ця людина знала, як реагувати, втримати фінансові ринки, щоб її сприймали на Заході, щоб вона могла сказати МВФ, Світовому банку, що все нормально і під контролем і їй повірили, щоб всередині банківської системи сказала, що все гаразд. Я сподіваюся, що Валерія Гонтарєва залишиться на позиції, але якщо вона піде, я сподіваюся, що на її місці буде технократ, а не політик.

Тетяна Трощинська: Ви щойно висловили низку необхідних кандидатові компетенцій. Чи можна сказати, що ви хоча б чули, що деякі інші прізвища обговорюються?

Тимофій Милованов: Прізвища завжди обговорюються. Мені подобається, що обговорюється багато технічних прізвищ: є банкіри, професіонали. Я чув і політичні прізвища, але дуже мало, йдеться більше про технократів. Я сподіваюся, що якщо буде робитися вибір, обиратимуть більш незалежну, професійну людину, а не більш лояльну. І це буде дуже потужний сигнал і для українців, і для світового суспільства, що Україна серйозно ставиться до того, щоб змінюватися і робити реформи.

І те, що дійсно було прийняте рішення виділити транш, означає, що позиція Росії та її друзів залишається слабкою

Василь Шандро: Ще одна важлива тема – виділення чергового траншу Україні. Що це означає?

Тимофій Милованов: Це важлива подія. Я очікував, що цей транш буде виданий, бо є дуже велика підтримка від ключових країн світу, щоб допомогти Україні. В Україні буває позиція: нам непотрібно.  Але давайте подивимось умови, за якими МВФ видає гроші. По-перше, вони вимагають структурних реформ, це окрема розмова. По-друге, відсоток, який ми їм платимо –  1 чи 2%, а реальна облікова ставка від’ємна на цьому кредиті. Ці гроші йдуть на різні потреби, але також і на резерви. Ми маємо наростити резерви в Нацбанку для того, щоб,  коли знову будуть розкачувати гривню, ми мали резерви для підтримки. Особливо нам потрібно наростити резерви до 2019 року, коли будуть великі виплати. Те, що вони притримували, – то в нас також є вороги, Росія постійно намагається використати кожну нашу помилку, щоб зробити життя для України важким. І те, що дійсно було прийняте рішення виділити транш, означає, що позиція Росії та її друзів залишається слабкою. І це дуже добрий знак.

Якщо ми подивимось на прес-реліз МВФ, вони зазначають стабілізацію економіки, можливі негативні ефекти від сьогоднішніх подій, включаючи блокаду та інше, але також вони наголошують на необхідності посилити швидкість реформ, а також кажуть і про пенсійну реформу. Якщо читати трохи між рядків, це означає, що вони трохи незадоволені тим, що реформи йдуть повільно, особливо, деякі обіцянки, включаючи пенсійну реформу.