Перша година “Хвилі”: про роботу журналістів у зоні АТО та про дерадянизацію, “Містралі” тощо . Гості студії Іріна Соломко та Галина Аккерман (Франція) – письменниця, історик, журналіст та перекладач, спеціалізується на дослідженні політики Росії та сучасних пострадянських країн.
В студії працюють Ірина Славінська та Андрій Куликов. Слухайте «Громадську хвилю» наживо щодня з 21:00 по 23:00 онлайн на нашому сайті, на хвилях УР 1, на 105 FM в Києві та на FM частотах по всій Україні. Підтримуйте подальшу роботу радіо на Спільнокошті.
Ірина Соломко, повернувшись з зони АТО, стверджує, що українським журналістам було надзвичайно важко отримати дозвіл не просто познімати сухі новини, а справді побути з військовими, показати, що вони роблять, які їх переживання.
Окрім цього, за її словами, українські журналісти взагалі позбавлені можливості спілкування з ДНР і ЛНР.
Мешканці Донбасу спочатку називали представників самозваних ЛНР та ДНР ополченцями, а зараз сприймають те, що відбувається, як сепаратизм, тероризм, – стверджує Ірина Соломко, додаючи:
«Вони відштовхують людей не лише від позитивного, але навіть рівного ставлення до них. Це вже абсолютне несприйняття того, що вони роблять. Вони займаються мародерством, забирають гроші».
Двоє мешканців Красного Лиману, з якими вдалося поспілкуватися журналістці, були сильно негативно налаштовані проти українських військових, тому що вони не розуміли хто стріляє і це залишається головною проблемою досі. При цьому, Красний Лиман, за її словами, не обстрілювали.
Андрій Куликов: Нещодавно в засобах масової інформації з’явився, так званий, розстрільний список українських журналістів. При публікації там було п’ятнадцять прізвищ і оприлюднив його, так званий, Російський визвольний фронт. На скільки дієвий цей елемент психологічної війни?
Ірина Соломко: Читати подібні речі не комфортно, але українські журналісти, які пройшли часи Кучми, часи Януковича, коли вони, ризикуючи своїм життям аби інформувати наших читачів та слухачів про ті речі, які відбуваються, стали загартованими.
