«Громадська хвиля» ефір за 3 вересня. Частина друга

У другій частині “Громадської хвилі”: Старший тренер відділення хокею Республіканського Вищого Училища Фізичної Культури Вадим Кір’ян, Інна Борзило, рух “Чесно”, Євген Глібовицький

Дмитро Тузов: Ви вступили в заочну полеміку з Борисом Немцовим, с приводу його статті про Путіна, де він висловився у тому дусі, що «Путін жадібний корупціонер» і це є причиною війни. В чому ви вбачаєте брак цієї концепції, що означає жадібність – це захопити чужу країну і використовувати ії ресурси?

Євген Глібовицький: я думаю, що проблема є у цьому політичному дискурсі, тому що є одна сфера – де позиції російської влади є російською позицією , причому як позиції демократичною, так і опозиції автокритичної співпадають і це є питання,а Україна є наслідком цього питання, тобто всім сторонам симпатична «Велика Росія».

Дмитро Тузов: точно.І до слова, той же Борис Немцов промовчав, коли в нього запитали чи має демократична Росія повернути Крим Україні, так?

Євген Глібовицький: я пам’ятаю часи, коли я ще працював журналістом, пригадую, коли Б. Немцов будучи ще віце-премєром уряду їздив до Криму і після того російські журналісти розповідали мені про те, що він нарікає на московського мера Лужкова і кажучи, що Лужков насправді робить дурниці та збурює емоці кожен раз, коли приїжджає і кричить що Севастополь -російське місто. Немцов казав, що «Крим треба тихо і спокійно купити». Коректність цитати я передаю за російськими журналістами, але ми можемо побачити, що російська опозиція так само як і влада поділяє концепт «Великої Росії».

І тоді постає питання «що з Путіним не так» і «що Путін зробив не правильно». З точки зору опозиціонера Німцова проблема Путіна полягає у тому що він корумпований, що він захланний у свому намаганні отримати більше влади, він не демократичний і так далі. І це є, напевно, питання життя і смерті для України, те що ми зараз з вами бачимо і спостерігаємо- як тільки антитерористична операція почала іти успішно, ми побачили, що росіяни вкинули нові сили, Росія додала таку військову потугу, з якою на даний момент українська армія не може впоратися. І в результаті маємо ситуацію при якій щоб не робив Київ, як би Київ себе не поводив, Москва працює практично як спойлер, як той, хто руйнує будь- які процеси, які відбуваються тут. І у зв’язку з цим дуже важливо розуміти, що до того моменту, доки Росія не перестане бути загрозою для незалежної України, до того моменту ми не заспокоємось, тобто увесь час над нами буде висіти дамоклів меч і треба буде щось з ним робити.

І те, що я написав у відповідь на статтю Німцова, я написав, що єдине чим з української точки зору відрізняється російська влада від російської опозиції- це питання ступеню загрози. Ми зараз маємо справу з Путіним, який, як жартують західні політичні аналітики є політиков 19 століття і я не впевен чи буде нам легше, якщо ми будемо мати після Путіна якогось опозиціонера, який буде політиком 21 століття, тому що він все одно буде становити загрозу. А це практично означає, що якшо ми хочемо мати мир та спокій у країні, нам потрібна Росія, яка є а) не імперською, б) вилікуваною від цієї імперської складової всередині. Ми говоримо не про владу, а про все суспільство.

Наталка Соколенко:Ми як українці можемо долучитися до цього лікування від імперіалізму і в який спосіб?

Євген Глібовицький: в спосіб перемоги. В спосіб успішності своєї. Іншими словами – ми демонструємо своїм існуванням, що можна бути інакшим походячи з цього простору.

Дмитро Тузов: але Путін це і робить, його найбільший страх, щоб Україна не стала успішною. Але є еволюція – Франція призупинила поставку містралів до Росії. Розумію, що це ще не перемога, а лише перший крок. І це серйозний сигнал для Путіна.

Євген Глібовицький: дивіться що сталося – качнулася громадська думка в середені Франції і Німеччини. Соціологічні дослідження демонструють, що позиція в Росії стала слабшою і вразливішою, нажаль за це життям заплатили 300 невиних жителів, які летіли в поганий день и час. Як би не було ситуації з малазійським авіалайнером, абсолютно не факт, що ми малиб оту громадську думку у Франції і ту ситуацію, яка зараз у Німеччині. Що стосується Росії, то потрібно розуміти, що корені страшних режимів є абсолютно природніми – ось в Німеччині це призвело на нацизму, в Росії зявився оцей жахливий імперіалізм, а лікування може прийти хіба зовні.