«Громадська хвиля» за 3 лютого. Частина перша
Історія складання повноважень Віктором Чумаком, внутрішні протистояння у БПП, журналістські принципи «Громадського телебачення» та плани каналу на рік та труднощі дослідження генеалогії в архівах
Народного депутата України Віктора Чумака, за його словами, незаконно позбавили статусу нардепа. Після обрання пана Чумака головою Національного агентства із запобігання корупції його депутатські повноваження припинили через сумісництво із посадою в органі, який, як зауважив Віктор Чумак, ще навіть не почав працювати.
Гість пояснив, у чому, на його думку, причина конфліктів у БПП між депутатами і очільником фракції Ігорем Кононенком: «Ігор Кононенко — старий друг президента, він із тих людей, які ідуть в політику, щоб займатися бізнесом. Цей конфлікт, який був у нашій партії три місяці тому, був не лише моїм і Кононенка, — невдоволення висловили усі ті, хто входить до Антикорупційної платформи БПП».
Виконавча директорка «Громадського телебачення» Катерина Горчинська розповіла про професійні принципи журналістів каналу та плани на цей рік. Директорка зауважила, що однією з основних засад журналістики має бути максимальний нейтралітет. Саме цим вона пояснила слова журналістки «Громадського телебачення» про те, що слід говорити «українські війська», а не «наші».
Гостя розповіла про амбітні плани каналу: «С самого начала мы предполагали, что «Громадське» станет золотым стандартом журналистики в Украине, которое будет восприниматься людьми, принимающими решения в государстве». Також Катерина Горчинська розповіла, що зі слів президента можна зробити висновок, що він слідкує не лише за каналом, а й за деякими журналістами зокрема. Вона впевнена, що навіть якщо найвищі посадовці не дивились «Громадське», то дивитимуться, адже воно стане голосом, до якого будуть прислуховуватись.
Генеалог Олексій Балюра розповів про труднощі, з якими зіткнеться людина при спробах дослідити своє коріння за допомогою українських архівів. Дослідник родоводів каже, що формально архіви відкриті і доступні, але працівники допомагають неохоче, і тим, хто лише почав свої пошуки, важко зорієнтуватись. Генеалог нарікає, що у Центральному історичному архіві Києва працівники практично не дають ніяких консультацій. Вони пропонують отримувати справи раз на два-три дні в обсязі до 1000 сторінок. Попри велику цифру, це зовсім небагато, адже метричні справи зшиті в книжки від однією до двох тисяч аркушів, і до конкретного місця стосується щонайбільше 10-15 сторінок, — пояснив Олексій Балюра.
Також гість зауважив, що у липні вийшов наказ міністра юстиції про зміни до правил користування архівами, згідно з яким, забороняється брати будь-яку плату за копіювання власними технічними засобами у читальному залі. Проте Київський історичний архів каже, що це стосується тільки архівів, пов’язаних з репресіями, оскільки у кількох попередніх абзацах наказу ішлося про репресії.