Фото: Громадське радіо
Гостя ефіру — композиторка, поетка і співачка запорізького гурту «Фranko» Катерина Стаценко.
Андрій Куликов: «Морозно» — та ваша річ, яка мені нічого іншого не нагадала. Далі ми будемо слухати ще ваші пісні, я проведу деякі паралелі, а «Морозно» сама по собі. Чому?
Катерина Стаценко: Це була пісня, написана українською мовою, до того я писала російською.
Андрій Куликов: Гітарний вступ до пісні «Аркадій» нагадав мені «Don’t Play Your Rock ‘n’ Roll to Me» давніх класиків рок-поп-музики Smokie. Я часто стикаюся з тим, що українські музики, які пишуть чудову музику, не знаючи того, що було до них, повторюють дещо. Це не є мінусом, це є доказом того, що музика розвивається своїми шляхами. Як би ви схарактеризували, як розвивається музика гурту «Фranko»?
Катерина Стаценко: Я повернуся додому. Ми почнемо записувати новий матеріал. Мені здається, що це звучить більш зріло, не так нахрапом, як Пилип з конопель. Це вже не тому, що «давайте щось зробимо», це вже саме якось живе.
Андрій Куликов: Чому перша літера вашої назви кирилична, а далі латиниця?
Катерина Стаценко: У нас раніше все було написано латиницею, але це було так неяскраво, що гітаристу спало на думку зробити штрих.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.