Говорячи про те, як війна вплинула на створення нових проектів, Ірина Соловей говорить, що мистецтво є дуже чутливим до драм життя, і наводить як приклад досвід проекту-переможця: «Мистецтво творить чудеса – воно спроможне за короткий час дозволити спільноті пережити певний спільний досвід. Переможцем арт-хакатону стала ініціатива «Вільна хата» з Краматорська. Вони вибрали мистецький підхід, який би дозволив наповнити місто мистецтвом і зробити місто привітним».
На думку Ірини Соловей, культура здатна мобілізувати життя на місця: «Там, де є гроші на інфраструктуру, там, де є гроші на побудову університетів, найбільшою проблемою лишається мобілізація молоді. Для мобілізації постійно повинні бути на порядку денному події, що потребують нових ідей та їх обговорення, адже для розвитку немає нічого важливішого за зворотній зв’язок».
Ірина Славінська: На минулих вихідних у Києві відбувалася подія, яка називається «Арт-хакатон», і його назва «Культурний код міста». Я попрошу пояснити це словосполучення.
Ірина Соловей: Арт-хакатон – це подія, яка поєднала теми мистецтва і технологій. Назва «Культурний код міста» - це синтез тих викликів, які ми поставили перед собою для пошуку рішень. Це те, як мистецтво і технології можуть розвивати наші міста. Арт – хакатон – це сьогодні популярний формат, і полягає в тому, що збираються люди-хакери. Ми взяли для себе виклики пов’язані з музеями в місті, з тим, як культура, спосіб організації життя визначає те, як між собою взаємодіють люди з культурного сектору, підприємці та управлінці міста. Культура також може похизуватися великою кількістю хакерів через те, що в культурі люди часто мають справу з невизначеним, невідомим.
Ірина Славінська: І що люди мистецтва зламують?
Ірина Соловей: Свою відчуженість від інженерів. Їм довелося відкритися, розповісти чим музей хоче сьогодні бути.
Лариса Денисенко: Що для вас «Культурний код міста»?
Ірина Соловей: Сьогодні я думаю, що він для мене полягає в тому, що сьогодні в Києві за одним столом збираються люди з різних сфер, інженери і гуманітарії. Я думаю, що велика кількість інновацій лежить в цьому міждисциплінарному просторі.
Лариса Денисенко: Наскільки стан збройного конфлікту позначається на людях, які займаються мистецтвом?
Ірина Соловей: Ми говорили, що мистецтво є дуже вразливим до драм життя, а технології – це та сфера, яка пропонує рішення. Тому Арт-хакатон і був покликаний, щоб знайти рішення. Переможцями стали «Вільна хата», низова ініціатива з Краматорську. Вони обрали засіб згуртувати свою спільноту і зробити своє місто більш спроможним до творчих і оперативних рішень. Вони обрали мистецький підхід. Вони хочуть громадські простори свого міста наповнити мистецтвом для того, щоб це створювало для людей привітний простір для спілкування.
Ірина Славінська: Чи є можливості наповнити більшою кількістю культурних подій подібні, невеликі міста України?
Ірина Соловей: Тут потрібно реагувати на ті імпульси, які йдуть звідти. Щоб зробити це, потрібно знайти людей на місці, які розуміють який це має вплив. Мистецтво має надзвичайну силу. Воно творить чудеса у сенсі тому, що спроможне за короткий час дозволити спільноті пережити певний спільний досвід. Таким чином пережити це відчуття, що таке бути спільнотою. Та спільнота стає сильнішою, яка переживе спільно різні досвіди. Люди кооперуються, щоб зарадити якимось спільним процесам. Це інший досвід. Чим більше таких досвідів громада буде переживати, тим більше вона буде спроможна реагувати на це творчо та оперативно.
Ірина Соловей розповідає про арт-хакатон «Культурний код міста» та його задачі: «Перше, що митцям довелося зламати – це свою відчуженість від інженерів і програмістів. Сьогодні для мене «Культурний код міста» полягає в тому, що в Києві за одним столом зібралися інженери та гуманітарії, екологи та бізнесмени. Люди з різних секторів зустрічаються та генерують рішення на перетині цих сфер».
Говорячи про те, як війна вплинула на створення нових проектів, Ірина Соловей говорить, що мистецтво є дуже чутливим до драм життя, і наводить як приклад досвід проекту-переможця: «Мистецтво творить чудеса – воно спроможне за короткий час дозволити спільноті пережити певний спільний досвід. Переможцем арт-хакатону стала ініціатива «Вільна хата» з Краматорська. Вони вибрали мистецький підхід, який би дозволив наповнити місто мистецтвом і зробити місто привітним».
На думку Ірини Соловей, культура здатна мобілізувати життя на місця: «Там, де є гроші на інфраструктуру, там, де є гроші на побудову університетів, найбільшою проблемою лишається мобілізація молоді. Для мобілізації постійно повинні бути на порядку денному події, що потребують нових ідей та їх обговорення, адже для розвитку немає нічого важливішого за зворотній зв’язок».
Ірина Славінська: На минулих вихідних у Києві відбувалася подія, яка називається «Арт-хакатон», і його назва «Культурний код міста». Я попрошу пояснити це словосполучення.
Ірина Соловей: Арт-хакатон – це подія, яка поєднала теми мистецтва і технологій. Назва «Культурний код міста» – це синтез тих викликів, які ми поставили перед собою для пошуку рішень. Це те, як мистецтво і технології можуть розвивати наші міста. Арт – хакатон – це сьогодні популярний формат, і полягає в тому, що збираються люди-хакери. Ми взяли для себе виклики пов’язані з музеями в місті, з тим, як культура, спосіб організації життя визначає те, як між собою взаємодіють люди з культурного сектору, підприємці та управлінці міста. Культура також може похизуватися великою кількістю хакерів через те, що в культурі люди часто мають справу з невизначеним, невідомим.
Ірина Славінська: І що люди мистецтва зламують?
Ірина Соловей: Свою відчуженість від інженерів. Їм довелося відкритися, розповісти чим музей хоче сьогодні бути.
Лариса Денисенко: Що для вас «Культурний код міста»?
Ірина Соловей: Сьогодні я думаю, що він для мене полягає в тому, що сьогодні в Києві за одним столом збираються люди з різних сфер, інженери і гуманітарії. Я думаю, що велика кількість інновацій лежить в цьому міждисциплінарному просторі.
Лариса Денисенко: Наскільки стан збройного конфлікту позначається на людях, які займаються мистецтвом?
Ірина Соловей: Ми говорили, що мистецтво є дуже вразливим до драм життя, а технології – це та сфера, яка пропонує рішення. Тому Арт-хакатон і був покликаний, щоб знайти рішення. Переможцями стали «Вільна хата», низова ініціатива з Краматорську. Вони обрали засіб згуртувати свою спільноту і зробити своє місто більш спроможним до творчих і оперативних рішень. Вони обрали мистецький підхід. Вони хочуть громадські простори свого міста наповнити мистецтвом для того, щоб це створювало для людей привітний простір для спілкування.
Ірина Славінська: Чи є можливості наповнити більшою кількістю культурних подій подібні, невеликі міста України?
Ірина Соловей: Тут потрібно реагувати на ті імпульси, які йдуть звідти. Щоб зробити це, потрібно знайти людей на місці, які розуміють який це має вплив. Мистецтво має надзвичайну силу. Воно творить чудеса у сенсі тому, що спроможне за короткий час дозволити спільноті пережити певний спільний досвід. Таким чином пережити це відчуття, що таке бути спільнотою. Та спільнота стає сильнішою, яка переживе спільно різні досвіди. Люди кооперуються, щоб зарадити якимось спільним процесам. Це інший досвід. Чим більше таких досвідів громада буде переживати, тим більше вона буде спроможна реагувати на це творчо та оперативно.
