Громадське радіо
У студії Громадського радіо Олена Павленко, президентка «DiXi Group», і Дмитро Науменко, аналітик Інституту економічних досліджень.
Анастасія Багаліка: Поговоримо про ситуацію в енергетиці – це якщо глобально, а конкретно – про газову війну Російської Федерації з Україною і країнами Європи. Хто тут є хто в цій війні?
Дмитро Науменко: Ця проблема є досить складним клубком, до якого входять технологічні проблеми, які існують на ринку газу в Європі, і геополітичний компонент, який виникає тому, що Росія використовує постачання газу як інструмент своєї зовнішньої політики сьогодні. Якщо говорити про технічну сторону проекту «Nord Stream», то впринципі, він планувався ще в пізні роки Радянського Союзу як найкоротший маршрут нових родовищ газу на півострові Ямал до Німеччини, до головних споживачів у північній частині Німеччини. Як бізнес-проект він, впринципі, має сенс, але знову-таки, зараз у нас є Європейський Союз, який має свою єдину енергетичну політику, і ось саме з цієї точки зору, з точки зору забезпечення енергетичної безпеки ЄС, до цього проекту є безліч питань.
Дмитро Тузов: Які найголовніші протиріччя?
Олена Павленко: Є питання юридичні, тому що «Nord Stream 2», який будує Росія, має відповідати європейському законодавству, оскільки від буде заходити до європейських кордонів. «Nord Stream 1», я одразу скажу, не відповідав Третьому енергетичному пакету, але тоді його ще не було, коли його будували, а от «Nord Stream 2» вже будується в той час, коли існує, так званий, Третій енергетичний пакет, який вимагає, щоб всі транзитні газопроводи, які надходять до Європейського Союзу, щоб ними управляли або володіли інші компанії ніж постачальники. У ситуації з «Nord Stream 2», «Газпром» є і постачальником і транзитером, тобто – монополіст. Це не відповідає Третьому енергетичному пакету. У ситуації з Україною якраз все юридично правильно, «Газпром» є постачальником, Україна є транзитером. У цій ситуації всі юридичні питання вірні. Друге питання – економічне. Угорський аналітичний центр недавно випустив дослідження, в якому показав, що будівництво «Nord Stream 2» не означає диверсифікацію маршрутів, не означає диверсифікацію постачання газу до Євросоюзу, і може створити загрозу підвищення цін в Центрально-Східній Європі на газ, зокрема, і в Україні. Для нас це може означати, що коли побудується «Nord Stream 2», в країнах Центрально-Східної Європи підвищать ціну. У той час в Західній Європі ціна може бути нижча, тому що вони не так залежні від російського газу, вони користуються послугами LNG-терміналів.
Анастасія Багаліка: На якому етапі зараз перебуває будівництво?
Дмитро Науменко: Всі чисто технічні проблеми для початку будівництва вже зняті, партнери цього проекту вже готові прокладати труби, не впевнений чи вони отримали всі дозволи на прокладку у виключній економічній зоні американській, напевне, що ні, але, скажемо так, він знаходиться на високій стадії готовності, і має бути побудований за планом у 2019 році.
Олена Павленко: Справа в тому, що, справді, пам’ятаєте, недавно було рішення Конгресу, щоб не дати компаніям платити кошти за будівництво «Nord Stream 2», на жаль, компанії встигли раніше надати частину коштів, тобто фінансово для першого етапу кошти є, але залишаються проблеми юридичні, зокрема, польський регулятор, як ви знаєте, заборонив будувати. Є ще питання Скандинавських країн, через води яких буде проходити труба. Я так розумію, що Росія збирається вирішувати ці питання мірою будівництва, бо, насправді, поки що, питання стоять доволі гостро.
Дмитро Тузов: Чим цей проект загрожує Україні?
Дмитро Науменко: Загроза від нього очевидна, якщо Росія добудує ще дві нитки Північного потоку на цю величину поставок газу, яка буде йти до ЄС, відповідно, зменшиться наш транзит. Для нас як країни транзитера, а також для країн Центрально-Східної Європи, які транзитують російський газ, як Словаччина, наприклад, для них це будуть цілком конкретні фінансові втрати. Для України це будуть втрати доходів у розмірі два млрд. доларів на рік, які ми отримуємо від транзиту сьогодні.
Дмитро Тузов: Хто лобіює проект з боку Європейського Союзу?
Дмитро Науменко: У Євросоюзі є зараз цілком чітке видиме протистояння, з однієї сторони – це Німеччина, яка хоче отримати ці додаткові обсяги газу, і злі язики кажуть, що «Газпром» пропонує їм досить вигідні ціни на газ, відповідно, Німеччина може стати досить великим газовим хабом в Євросоюзі. Відповідно, посилить взагалі свою позицію в ЄС, вона і так є країна-лідер, а тут стане ще газовим лідером.
Дмитро Тузов: Це спроба газового підкупу цілої країни?
Олена Павленко: Абсолютно, якщо ми пам’ятаємо, то колись була спроба газового підкупу цілого канцлера, Герхард Шредер, який зараз працює в правлінні «Газпрому». Тому ми говоримо про те, що ця практика показала успішність для Росії і, мабуть, вона продовжує таку діяльність.
Дмитро Тузов: Підкупити цілу країну значно важче ніж одну людину?
Олена Павленко: Для німецького бізнесу, який, мабуть, є найбільш активним у лобіюванні Північного потоку 2, тому це питання, я думаю, «just business», вони бачать певні фінансові для себе вигоди, я думаю, в будівництві, і в отриманні газу, плюс, якщо Німеччина стає таким собі хабом, то це також можливість впливати на економіку інших країн, тому для промисловості, яка в Німеччині відіграє досить важливу роль, це досить гарний проект. А дальше вибори, політики не можуть просто ігнорувати ці питання. Говорячи про розділ Європи, хто лобіює Північний потік 2, я б хотіла сказати, що зараз цей проект, фактично, розділив Європу на таких три великі групи – це Німеччина, Австрія, які є дуже активними у штовханні цього проекту, є країни, які просто дистанціюються, але або не розуміють, або не хочуть розуміти – це Центральна Європа, Франція, зокрема, і Східна Європа, яка намагається на весь голос кричати, що все-таки це питання енергетичної безпеки, а правила ЄС вимагають, щоб враховувати загрозу кожного свого члена, виробляючи власну політику.
Анастасія Багаліка: Якою тут може бути стратегія України?
Дмитро Науменко: Тут спочатку треба визначитися, якою буде стратегія Євросоюзу, я маю на увазі Брюссель. Ми можемо доєднатися до того блоку країн, які протестують, і намагаються заблокувати рішення Північного потоку.
Олена Павленко: Україна зі свого боку може зробити Північний потік 2 неконкурентоспроможним лише коли запропонує європейським компаніям вигідніші умови транспортування газу, ніж якщо б це був Північний Потік.
Детальніше слухайте у доданому звуковому файлі.