Журналістка російської «Нової газети» Галина Мурсалієва провела резонансне розслідування, в якому пов’язала суїциди 130 російських підлітків з «групами смерті» у соціальній мережі ВКонтакте. Навздогін з’явився матеріал українського журналіста Андрія Бродецького, якому вдалось поспілкуватися з адміністраторами цих груп.
Анастасія Багаліка: В чому різниця між висновками «Нової газети» і вашими?
Андрій Бродецький (телефоном): В «Новій газеті» була пророблена велика робота. Авторка цілий місяць працювала над дослідженням груп зсередини, велась переписка від імені школярів, зібрано свідчення батьків загиблих підлітків. Але цей матеріал не дає повної картини, бо не було зв’язку з тими, хто створював ці групи.
Я доповнив картину тим, що мені розказали адміністратори цих груп. Основні неспівпадіння — насправді, ніякої секти чи організації, яка б ціленаправлено організовувала самогубства дітей, не було. Це більше спільнота, гра, яка виникла на фоні самогубства Ріни Палєнкової з Усурійська.
Вона стала своєрідною іконою інтернету, її ім’я, фото та передсмертна записка «Ня. Пока» перетворилися на мем. На основі цього матеріалу утворились ці групи і ця «гра».
Андрій Куликов: Чому ця гра виникла саме «ВКонтакті»?
Андрій Бродецький: Зараз набувають популярності різні мережі, але найбільше підлітків сидить «ВКонтакті». Будь-які навколомістичні, окультні спільноти виникають там. Ці групи увібрали в себе елементи окультних угруповань, які були ще задовго до ВКонтакту.
Анастасія Багаліка: Проблема, яка виникла в Росії, може виникнути в Україні?
Андрій Бродецький: Звісно. Та поки таких перевірок підліткових суїцидів, які зробила авторка розслідування у «Новій газеті», серед українських підлітків не було. Галина Мурсалієва перевіряла дані тільки по російським підліткам. Вона шукала дані у новинах і потім, з допомогою волонтерів, робила запити і перевіряла кожен випадок. Таким чином було названо приблизно 130 імен.
Але зараз це вже важко буде зробити в Україні, бо частину цих груп видалено. Доступ до інформації мають лише російські спецслужби.
Анастасія Багаліка: Галина Мурсалієва в своєму розслідуванні оперує цифрою 130 дітей за пів року. У ваших матеріалах інші цифри?
Андрій Бродецький: Цифри, якими я оперую — це дані від адміністраторів груп, з якими я спілкувався. Один каже, що ніхто не загинув. Інший, Мирон, говорить, що, можливо, один-три. А той з них, хто, судячи з усього, найбільше до цього причетний, називає цифру десять.
Не знаю на скільки це близько до правди, але реальні цифри вже має встановити слідство.
Ситуацію коментує дитячий, сімейний психолог Світлана Ройз.