Громадське радіо
В Україні ведуться розмови про реформу інтернатних закладів, яка має на меті зменшити кількість дітей, яких виховують в інтернатах, на 70%, і збільшити кількість дитячих будинків сімейного типу і патронажних сімей.
У зв’язку з цією реформою виникають різноманітні громадські ініціативи, зокрема в гостей нашої студії Андрія Хотенко та Віталія Павлова з рівненської ГО «Портал» є ідея, що ліквідація інтернатів може бути базою для певного покращення стану у професійно-технічній освіті України.
Віталій Павлов: Ця ініціатива виникла, тому що одна з напрямків нашої діяльності – це реабілітація дітей, яких ми привозимо наш регіон з лінії розмежування, тобто ми стикаємося з їхніми проблемами кожен день. А також дивлячись на потреби нашої країни і політичний стан, в якому ми перебуваємо, виникла така ідея.
Нам здається, що було б непогано врахувати в цій освітянській реформі саме економічний стан нашої країни і ситуацію на ринку праці. Так виходить, що за статистикою, переважна більшість молоді намагається отримати вищу освіту, тому що це престижно. Причому професійну технічну освіту молодь не бажає отримувати, тому що це вважається непрестижним. Хоча ринок праці показує, що зараз знайти кваліфікованого слюсаря, токаря, фрезерувальника і так далі практично неможливо.
Тому в нас виникла ідея, чому б на базі інтернатів не зробити профіль, який би орієнтував молодь щодо цих потреб.
Андрій Куликов: Чому саме на базі інтернатів?
Віталій Павлов: Згідно з нашим досвідом, ситуація така, що більшість вихованців інтернатів не йдуть у вищі навчальні заклади. Можливо, рівень освіти недостатній, можливо, мотивація не та. Але ПТУ – це непогано, тому що, дивлячись на практику європейських країн, там навпаки – вищу освіту отримує 30% молоді, решта молоді отримує освіту, яка допомагає їм працювати на виробництві з інструментами.
Андрій Куликов: Кожна ідея потребує якогось випробувального майданчика. Можливо, у вас є вже такий заклад, який ви маєте на оці?
Віталій Павлов: Заклад такий є, але ми поки не проводили консультації з професіоналами та робочою групою, яка створена в нас в області, і яка займається реорганізацією закладів інтернатного типу. Ми ще цю ідею до них не доносили, але ми це обов’язково зробимо, тому що реорганізація, як правило, відбувається в декількох напрямках – мистецька, наукова, спортивна. А я вважаю, що в нашій країні потрібні не тільки спортсмени, художники та поети, але й люди, які будуть відбудовувати нашу економіку і сільське господарство. Чому б не орієнтувати молодь в тому напрямку, чого потребує наша країна?
Андрій Куликов: З нами на телефонному зв’язку керівниця національного офісу з реформи деіністутиалізації при Уповноваженому президента з прав дитини Маріанна Онуфрик. Наскільки ідея, висловлена нашими гостями, може бути втілена в життя?
Маріанна Онуфрик: Хочу зазначити, що головна мета реформи деінституалізації, щоб дитина жила в сім’ї. Вже питання використання приміщень чи ті ж кадрові ресурси – це питання другого рівня, воно не є таким пріоритетним, але звичайно, воно має велике значення.
Коли зараз ми говоримо про деінституалізацію інтернатів, то хтось уявляє, що ми на ці приміщення почепимо великі замки та вони закриються. Ні, як раз на сьогодні відбувається перший етап оцінки, коли оцінюється громади на спроможність надання соцпослуг для того, щоб діти проживали в сім’ї, і оцінюються заклади.
Наступним етапом буде оцінка кожного закладу і затвердження плану трансформації інституції для того, щоб якомога ефективніше їх використати.
І якщо є така ініціатива для того, щоб ті приміщення використовувалися у професійно-технічній освіті, то я вважаю, це чудова ідея.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.