facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Історію із великим гербом супроводжують скандали, влада не може поставити крапку в цьому питанні — голова Українського геральдичного товариства

У Раді оприлюднили проєкт закону про великий герб України.

Історію із великим гербом супроводжують скандали, влада не може поставити крапку в цьому питанні — голова Українського геральдичного товариства
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Із документа зрозуміло, що президент пропонує затвердити варіант із галицьким левом та гербом запорізького козацтва, розроблений ще у 2009 році у часи президентства Віктора Ющенка. Для цього закон мають підтримати не менше 300 депутатів. Наразі в Україні є малий герб — тризуб. Великого герба немає — за 29 років незалежності його так і не затвердили. Майбутня спроба буде четвертою. Перший конкурс на герб України був оголошений ще 1991 році.

Що не так із гербом? Розмова з Андрієм Гречилом, співавтором малого Державного Герба України, головою Українського геральдичного товариства, доктором історичних наук, дійсним членом Наукового товариства імені Шевченка.

Андрій Гречило: Справа волочиться вже 30 років. Історію з великим гербом супроводжують різні скандали, неприємні речі, тяганина, відповідно влада не може поставити крапку в цій історії. Фактично я один з ініціаторів поняття великого герба, бо в нашому проєкті на конкурс було передбачено 2 герби — великий і малий. У колишньому Радянському Союзі й в Радянській Україні був тільки 1 герб, поняття великий і малий герб принаймні в Радянському Союзі не вживалось.

Малий герб, який функціонує на сьогодні в усіх сферах українського державного життя, почав викликати дискусії під час прийняття постанови у лютому 1992 року. Мовляв, в ньому не зображені досягнення соціалізму, радянської доби. Під час сесійних засідань дійшло до сутичок, були погрози від Демократичного блоку, що депутати складуть мандати й це потягне за собою можливий розпуск Верховної Ради. Зрештою Леонід Кравчук запропонував, що затвердімо той символ як малий герб, бо потрібно використовувати державну символіку, а вже потім колись пізніше ми затвердимо великий герб, де буде намальовано все, чого душа побажає. Після того, як ця постанова була затверджена, далі ніхто нічого з великим гербом не робив. Справа не рухалася з місця. Герб, названий малим, почав використовуватись на документах, банкнотах, монетах, табличках. Він не провокував жодних конфліктів і абсолютно себе виправдав своєю простотою та ідеєю.

До нового витка проблем навколо великого герба повернулись під час прийняття Конституції. Вже передбачаючи, що знову питання символіки буде контроверсійним у Верховній Раді, я подавав пропозицію як голова Українського геральдичного товариства до Конституційної комісії, щоб прописати в Конституції 1 герб і поставити крапку в цій історії, щоб знову не провокувати протистоянь. Конституційна комісія дослухалась, у Верховну Раду було передано той варіант Конституції, де в статті про символіку був зазначений 1 герб без жодних ярликів – великий чи малий.

У Конституційну ніч 1996 року тоді загрузли на 3 статтях — про державну мову, державні символи й стаття, яка визначала статус АР Крим. На комісії, яка відповідала за символіку, пригадали, що була пропозиція про малий і великий герб. Оскільки вночі ніхто не міг намалювати великий герб, вирішили його прописати. Стаття навіть не подає опису великого герба, тільки написано, що він містить зображення символу малого герба з урахуванням герба Війська Запорізького, тобто козака з мушкетом. Стаття 20 якраз потрапляє в ту частину головного закону України, який досить складно поміняти. Її треба спочатку винести й проголосувати більшістю у Верховній Раді, після цього текст зміни виноситься на всеукраїнський референдум, після цього ще раз 300-ма голосами результат референдуму затверджується у Верховній Раді. Зараз у Раді є монобільшість і питання символіки вже втратило гостроту, вже немає тих комуністів, які активно виступали проти національної символіки. Я думаю, якби мова йшла про зміну статті 20 в тій частині, щоб Україна мала 1 герб, то великих проблем з цим би не було.

Тризуб виник на стику різних культур – європейської, візантійської й культури кочових народів. Ніхто зараз не скаже, яке було первісне значення тризуба у період Київської Русі, очевидно це був знак власності, особистий знак князів. Він не мав стабільного зображення – в різних князів він мав різне доповнення та графічні основи. Для України тризуб став класичним гербом у 1918 році, коли був прописаний як знак княжої держави Володимира Святого.

Якщо влада 30 років мусолить елементарне питання — це трохи дивно. Я пропонував зібрати всіх фахівців, провести фахове обговорення, відкинути всі суперечливі моменти, визначитись з концепцією герба, сформувати технічне завдання. На основі цього технічного завдання можна було провести конкурс серед художників-графіків, не було б жодних конфліктів. Якщо влада не може спромогтися на такі речі, то простіше залишити малий герб, який абсолютно себе виправдав, і поставити крапку в цьому питанні. Крапку можна поставити шляхом внесення змін у 20 статтю Конституції.

Повністю програму слухайте в аудіофайлі

Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

7 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

10 год тому
Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації