В студії театрознавиця, заступниця директора з наукової роботи Музею театрального, музичного та кіномистецтва України, авторка книжки “Мандрівні зорі в Україні. Сторінки історії єврейського театру” Ірина Мелешкіна.
Інфопривід до розмови – виставка «З історії єврейських театрів. Україна ХХ ст.», яка зараз проходить в Музеї театрального, музичного та кіномистецтва України. В експозиції представлені унікальні матеріали, що відображають етапи становлення єврейського театрального мистецтва, від локальних театральних труп до ГОСЕТів (державних єврейських театрів). Оригінальні афіші, фото, сценографія та ескізи костюмів демонструють розмаїття форм та художнього вираження сценічної майстерності.
Ірина Мелешкіна: До України єврейський театр приїздить майже одразу після свого створення. Дата відліку – 1876 рік, місто Яси, де виходець з Волині Абрам Гольдфаден збирає першу трупу. Вже в 79 році він приїздить до Одеси на запрошення прихильників. Вони осідають в Одесі, і вже ми можемо говорити про розвиток театру на українських землях. Столицею єврейського театрального життя тривалий час була Одеса.
Василь Шандро: До 1876 року не було єврейського театру з яких причин?
Ірина Мелешкіна: Людина не може бути предметом зображення в мистецтві за іудейською традицією, дуже суворо це завжди виконувалося. Але в традиційному єврейському побуті все-таки знаходилося місце для театру. Найбільш театралізованими були єврейські весілля, і взагалі свята.
В чому ще дуже подібні єврейські і українські театри, що поруч з драматичною складовою є і музична складова. Всі театри в Україні в основному музично-драматичні.
Шлях в Російській імперії єврейський і український театри пройшли пліч-о-пліч. Спочатку єврейський театр народжується в Румунії, в тому ж році в нас тут Емський наказ, заборона української мови. Єврейський театр приїздить, поки що дозволений, а в 1883 році видається аналогічна постанова на заборону на єврейські вистави.
Єврейський театр припинив своє існування в Україні на початку 1950 року.
Повну розмову слухайте в аудіофайлі