Керівники культури не будуть з удавками на шиї, — Олеся Островська-Люта

У четвер, 28 січня, Верховною Радою у другом читання був ухвалений закон про правила конкурсного призначення керівників у сфері культури. Свої думки щодо цієї ухвали в ефір “Громадського радіо” висловлює експертка компанії “Промова”, екс-заступниця Міністра культури України Олеся Островська-Люта.

Лариса Денисенко: Що новий закон про конкурси змінює в системі управління культурою?

Олеся Островська-Люта:  Цей закон встановлює нову норму. Згідно цієї норми, всі керівники державних закладів у сфері культури повинні призначатися на посаду через конкурс. У законі досить добре прописана процедура скликання конкурсної комісії, у якій мають бути представники трудового колективу, представники професійної громадськості та представники органу управління.

Лариса Денисенко: А як раніше відбувалися призначення керівників у сфері культури?

Олеся Островська-Люта: Раніше все відбувалося на розсуд Міністра культури. Можна було скликати конкурс, але це була не обов’язкова процедура. Тепер ця процедура є обов’язковою. Після неї з переможцем підписується контракт на 5 років. Таким чином директори перестають бути з “удавками” на шиї, а починають стабільно і впевнено працювати. Також обмежується можливість перебування на одній посаді двома термінами. Для інституцій така ситуація є значно здоровішою.

Також у законі чітко виписані процедури, що пов’язані з конфліктами інтересів. Наприклад, у комісії не може брати участь людина, чиї родичі беруть участь у конкурсі.

Лариса Денисенко: Чи прописана в законі процедура припинення повноважень керівника достроково?

Олеся Островська-Люта: Я не пам’ятаю точно, але закон вимагає вписування в контракт критеріїв, за якими буде оцінюватися робота директора, а додатком до критерію є також програма, презентована в рамках конкурсу.

Лариса Денисенко: Що ще важливого несе в собі ухвалення цього закону?

Олеся Островська-Люта: Цей закон робить ситуацію з призначеннями керівників прозорою і відкритою, і знижує градус тривоги в професійних середовищах під час зміни керівництва. Закон створює зрозумілий механізм і показує, що треба зробити, щоб стати керівником тієї чи іншої інституції. Також закон дає певні права трудовому колективу.