Наталя Гуменюк: Це книга репортажів з окупованого Криму. Чому «загублений»? Тому що загубити можна випадково, в хаосі, в страшній ситуації.
Я приїхала до Криму тоді, коли там було чимало українських і закордонних журналістів — в день так званого «референдуму», але продовжувала їздити щороку. І от передати, як в цю трясовину анексії потрапляє півострів і населення Криму, як руйнуються наші зв’язки з людьми – було моєю задачею, і це важливо відчути.
Тему Криму не можна забувати, тому що там лишається велика кількість громадян України. Крім того, там підростає покоління дітей, які народилися вже після анексії.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.