Кофі Аннан став генсеком ООН в 1997 році та займав цей пост до 2006-го року. У 2001 році став лауреатом Нобелівської премії миру.
Про колишнього генерального секретаря ООН розповідає екс-міністр закордонних справ України Костянтин Грищенко, який очолював дипломатичні представництва України в трьох ключових центрах світової політики: Брюсселі (1998—2000 рр.), Вашингтоні (2000—2003 рр.) й Москві (2008—2010).
«Кофі Аннан був видатним дипломатом. Він дійсно рідкісний випадок у сучасному світі: людина пройшла всі етапи, сходинки на шляху до генерального секретаря. В принципі це нікому й ніколи не вдавалося.
Він був не просто очільником у кінцевому рахунку, він уособлював те, на що здатна організація. Він зробив для неї більше, ніж будь-хто – хіба що крім тих, хто стояв на чолі Організації на самому початку. Разом із ними він є уособленням усього найкращого в світовій політиці.
Те, що було закладено Кофі Аннаном і його попередниками, продовжує жити – просто певною мірою зміщуються акценти. Але питання сталого розвитку, включення в цей розвиток максимально широких прошарків населення в усіх куточках світу, боротьба з бідністю, з кліматичними змінами, питання якихось критеріїв, які можна визначити та намагатися досягнути, – все це продовжує бути пріоритетами для організації».
Колишній генсек ООН, лауреат Нобелівської премії миру Кофі Аннан працював на посаді два п’ятирічні терміни.
«Другий термін – це певною мірою визнання заслуг, але більше це ознака того, що генеральний секретар, якого обирають на другий термін, довів, що дійсно вміє бути великим дипломатом.
Генеральний секретар має враховувати думки різних сил, він не може нав’язати свою думку та політику, але може допомогти знайти спільне бачення того, що допоможе світові бути кращим.
Кофі Аннан був людиною достатньо скромною, людиною, яка весь час дослухалась до того, що відбувається в Організації. Він думав про те, як забезпечити певний рівень соціального забезпечення, мотивації для співробітників при тих обмеженнях, які тоді існували, але разом із тим був вимогливим, бо без цього не можна бути справжнім керівником.
Сама ООН, я вважаю, досі занадто бюрократизована. Він докладав багато зусиль, щоб змінити ситуацію, думаю, і після нього ця необхідність залишається. Але в рамках тогочасних обмежень у той історичний період він робив усе можливе, щоб Організація відповідала викликам того часу та була моральним авторитетом серед всього, що ми маємо в світі».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.