Книга вийшла 11 днів тому і весь цей час тримає перше місце за цікавістю аудиторії на сайті Yakaboo.
Анастасія Багаліка: Паніка від коронавірусу — один з яскравих прикладів, як ми споживаємо віруси й реагуємо на них?
Оксана Мороз: Так, історія з коронавірусом вже має кілька етапів розвитку і, в принципі, можна її аналізувати як комплексний і цікавий інформаційний вірус. Він показує, наскільки наше суспільство втратило інформаційний імунітет. Коли на початку року почала нагнітатись ситуація, почалась перед паніка і ЗМІ всіляко тиражували інформація стосовно того, що з’явився смертельний вірус, який до нас іде. Тоді ніхто не розумів серйозності цього всього, це працювало на те, щоб отримати більшу аудиторію, більш трафіку. Населення втратило інформаційний імунітет – здатність людини розпізнавати, чи правдива ця інформація чи заражена інформаційними вірусами, маніпуляціями й так далі.
Анастасія Багаліка: Є міф про те, що інформаційного імунітету немає у старшого покоління, а у молоді він переважно є. В чому причина такого явища?
Оксана Мороз: Я виділяю вісім факторів. Інформаційний імунітет — достатньо складне поняття, тому що там в першу чергу є економічне підґрунтя — наскільки людина має забезпечене і стабільне життя. Цього не має майже ні в кого. Другий важливий момент наявність системної освіти, коли людина може щось системно аналізувати. Далі — медична система, психологічне здоров’я, наявність якихось регуляторів у державі, на які людина може спертись, засилля інформації та інформаційного шуму, доступність інструментів маніпуляції, також є сильна розрізненість суспільства.
Коли людина, що живе реальним життям, заходить в соціальні мережі й бачить, що у решти все гаразд, то думає, що з нею щось не так. Вся ця сукупність створює відсутність інформаційного імунітету.