Колись у нас був природний килим, а людина зробила з нього ганчірку — академік Яків Дідух про болота

Чому зникнення боліт — серйозна проблема для людства?

Ведучі

Василь Шандро

Гостi

Яків Дідух

Колись у нас був природний килим, а людина зробила з нього ганчірку — академік Яків Дідух про болота
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-hh-22-01-31_didukh.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2022/02/hr-hh-22-01-31_didukh.mp3
Колись у нас був природний килим, а людина зробила з нього ганчірку — академік Яків Дідух про болота
0:00
/
0:00

Гість — Яків Дідух, геоботанік, академік НАН України, доктор біологічних наук, професор, завідувач відділу геоботаніки та екології Інституту ботаніки ім. М. Г. Холодного НАН України, віцепрезидент Українського ботанічного товариства.

У другий день лютого відзначається Всесвітній день водно-болотних угідь.

Це екологічне святкування, яке бере свій початок з 1971 року, коли кілька екологів зібралися, щоб підтвердити захист і любов до заболочених земель. Водно-болотні угіддя — це невеликі осередки життя рослин та організмів, що містяться у водоймищах, які забезпечують екологічне здоров’я в достатку не лише водойм, але й середовища в цілому.

Яків Дідух: У 50-70-их роках 20 століття була ідея тотального осушення боліт. У Рівному створили Інститут водного господарства, який майже повністю займався саме цим питанням. Вважалося, що болота та заплави річок заважають будувати інфраструктуру, дороги та інше.

Чому не можна осушувати болота:

  • зникають ґрунти, багаті на поживні речовини;
  • зменшується кількість торфу;
  • пересихають території;
  • знижується рівень ґрунтових вод;
  • зникають малі річки.

Це негативний вплив на природні ресурси та навколишнє середовище в цілому.

Кліматологи та кліматологині прийшли до висновку, що кліматичні зміни великою мірою викликані господарською діяльністю людини. З одного боку, людина вийшла на глобальний рівень, з іншого, занадто інтенсивно впливає. Ми дійшли до певної межі. Розвиток вже призводить до руйнації.

Пожежі

Яків Дідух: Підвищена пожежна активність пов’язана зі зникненням боліт та лісів. Раніше пожежі були лише в лісах Карпат. Тепер вони відбуваються на Поліссі, в Київській області. Все це через зміни гідрорежиму та осушення. Є цілий ряд видів флори та фауни, які скорочуються буквально на «наших очах» через зникнення заболочених земель. Це дуже серйозні проблеми, бо зникають цілі екосистеми.

Клімат

Яків Дідух: Клімат — найбільш мобільний компонент екосистеми. Він здатний до відновлення. Якщо вже у кліматі проявляються тенденції змін, це означає, що ситуація в біосфері доволі складна. У зв’язку з цим відбуваються катаклізми. І вони наростають. За кілька останніх століть людина серйозно повпливала на навколишнє середовище. На жаль, людська психологія така, що хочеться жити краще і все коштом природи, нічого не віддаючи натомість.

Як розв’язують проблему боліт?

Яків Дідух: Проблема боліт не тільки українська. В другій половині 20-го століття в Європі почали бити на сполох. У 1971 році була прийнята Рамсарська конвенція, в якій зазначається необхідність збереження водно-болотних угідь. На Заході цим займаються більш серйозно. Якщо говорити про сьогоднішню ситуацію з болотами — вона виходить на один із головних планів у боротьбі зі зміною клімату.

Колись у нас був природний килим, а людина зробила з нього ганчірку.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі

При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту

Підтримуйте Громадське радіо наPatreon, а також встановлюйте наш додаток:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS