Громадське радіо
У студії Громадського радіо говоримо з театральним композитором Юрій Шевченко.
Тетяна Трощинська: Як ви знаходите баланс, якщо вистава не є музичною? Як не стати фоном, а, навпаки, додати щось до вистави?
Юрій Шевченко: У роботі над виставою важливо вміти слухати один одного. Команда має бути хором: органічно звучати. І я, як композитор, маю у хорі свою партію. Не виділяючись серед усіх треба зробити так, щоб мій голос там чули. Одна з проблем композитора у драматичному театрі – залучити оркестр до запису музики. Я написав музику приблизно до 200 вистав, але 80% матеріалу зробив на комп’ютері та синтезаторі. Перш за все, це впирається у фінанси. Записувати музики з оркестром – дорого. Не кожен театр може собі це дозволити. Власне у живий театр я потрапив через радіотеатр. Одна з переваг роботи театрального композитора – нічого не повторюється. Навіть зважаючи на десятки, сотні написаних партитур до вистав.
Василь Шандро: Досвід живого виконання музики практикується у драматичному театрі?
Юрій Шевченко: Практикується, якщо мати на це гроші. Це дорого. І треба знайти доречну виставу, щоб музика була зав’язана на виставі, не звучала сама собою.
Тетяна Трощинська: Як театральна музика надається до концертів?
Юрій Шевченко: Іноді трапляється, що номер з вистави має шанс прозвучати і окремо. Якщо він може звучати самостійно, без театральної частини, це означає, що він вдався. Маю декілька таких творів, що їх виконують оркестри. Інструментальні в тому числі.
Повну версію розмови дивіться у доданому відео файлі.