Конкурс на посаду гендиректора Арсеналу — розіграний спектакль, — К. Смаглій

Як відбувалося голосування та як загалом проходив конкурс, розповідає членкиня комісії конкурсного добору Лариса Мудрак. Тему продовжує Катерина Смаглій — директорка Київського офісу Інституту Кеннана, кореспондентка Європейського музейного форуму в Україні, членкиня Музейної ради при Міністерстві культури. Інтерв’ю з Олесею Островською-Лютою читайте та слухайте тут.

Любомир Ференс: Розкажіть, будь ласка, які були кандидати, хто представив найкращу пропозицію розвитку «Мистецького Арсеналу»? Які ваші враження загалом?

Лариса Мудрак: Мої враження, на жаль, сумні. Навіть за участі громадськості та медіа, все одно технології маніпуляції можуть перемагати.

Любомир Ференс:  У чому саме маніпуляції мали місце?

Лариса Мудрак: В мене склалося враження, що в залі були люди, яких спеціально туди привели. З моєї точки зору, вони, на жаль, не мали стосунку до мистецтва. На моє запитання, як вони потрапили до зали, отримала відповідь «мене провів друг». Тоді як для того, щоб на захід потрапили медіа, потрібно було до 16 години вчора (ред. — 6 липня) надіслати запит на e-mail ДУСу та отримати дозвіл. Так-от, власне, багато людей не могли сказати, як вони потрапили на захід.

В мене склалося враження, що в залі були люди, яких спеціально туди привели

Любомир Ференс:  Як вони вплинули на процес презентації та голосування?

Лариса Мудрак: Всі ми знаходились в одній залі. Багато людей стояли в коридорі. На мої прохання дати хоча б стільці цим людям — ніхто не зважав. В приміщенні було надзвичайно важко працювати — не було кондиціонеру.

На першому турі конкурсу я просила ДУС, щоб там надали більше приміщення для проведення конкурсу, зважаючи на його резонансність. На це так само ніхто не зважив.

Це технологічно робиться під час виборчих процесів, аби людям було важко працювати — другий доказ. Третій доказ — один із кандидатів, який виступав першим, почав свою презентацію із звинувачень чинного директора Арсеналу.

Декілька людей не з’явилися на конкурс. Це дуже схоже на технічних кандидатів — у мене інших висновків, на жаль, немає.

Любомир Ференс:  За кого ви голосували?

Лариса Мудрак: За Наталю Заболотну. З моєї точки зору, у неї були найкращі презентація, оформлення та підкріплення фактами. Вона дуже добре володіє ситуацією.

Любомир Ференс:  Чим вам не сподобалась презентація Олесі Островської-Лютої?

Лариса Мудрак: У своїй презентації вона сказала, що посада директора не повинна бути такою важливою. На її думку, рішення про розвиток «Мистецького Арсеналу» має приймати рада.

Наталія Заболотна двічі в цій державі довела, що вона є унікальним креативним менеджером державних культурних підприємств

Я так розумію, що у майбутньому, якщо виникне питання забудови «Мистецького Арсеналу» готельно-житловим комплексом (а, на жаль, такі історії, розмови  пов’язують з прізвищами олігархів, в тому числі, Ахметова та Колєснікова), то я була змушена поставити це питання.

Я запитала Олесю Островську-Люту, що якщо вона вважає, що директор не повинен нести відповідальність за те, що відбувається на території історичної пам’ятки, об’єкту, якому вже 20 років, чи нестиме кандидатка відповідальність, якщо буде створено запропоновану нею у проекті раду. Олеся Островська-Люта сказала, що не знає.

Любомир Ференс:  Скільки проголосувало за Наталію Заболотну?

Лариса Мудрак: Четверо — за, п’ятеро утримались.

Хочу сказати, що за умов приміщення в аварійному стані, нереставрованого, з мінімальним фінансуванням державою Наталія Заболотна двічі в цій державі довела, що вона є унікальним креативним менеджером державних культурних підприємств. Поки вона була директором «Українського Дому», він розвивався і був центром справжньої сучасної культури. Так само відбулося на території «Мистецького Арсеналу».

Одна справа, коли ви існуєте за гранти чи працюєте з великими власниками, чи працюєте навіть заступником міністра культури. Інша справа — відбутися на території, де не можна розвиватися, де ніхто тобі не сприяє і не допомагає. Наталя Заболотна це змогла. У Лесі Островської-Лютої такого прикладу в біографії немає.

Любомир Ференс: Олесю Островську-Люту тільки назначили Гендиректором. Можливо, вона ще себе покаже?

Факти, які я бачила на конкурсі, свідчать про те, що було дуже багато елементів, використаних для того, щоб саме пані Островська перемогла

Лариса Мудрак: Я свідчу про досвід. Не можна виміряти талант, його неможливо оцінити.

Я, на жаль, є свідком того, як за останні десять років державна система знищує таланти і нищить людей, які мають гідність. Система таких не приймає, а приймає людей, які йдуть на компроміси між талантом і замовленням системи. Я саме за це побоююсь.

Любомир Ференс: Тобто ви маєте на увазі, що Олеся Люта-Островська номінована системою?

Лариса Мудрак: Факти, які я бачила на конкурсі, свідчать про те, що було дуже багато елементів, використаних для того, щоб саме пані Островська перемогла.

Катерина Смаглій, слухаючи розмову з Ларисою Мудрак, киває на знак погодження із нею.

Катерина Смаглій: Кілька днів тому вся Україна на колінах прощалася з Василем Сліпаком, який загинув в АТО. Так-от, сьогодні ми побачили, як влада без ножа «зарізала» одного з найуспішніших арт-менеджерів України абсолютно постановним та маріонетковим конкурсом, в якому перемогла Олеся Островська-Люта.

Я б хотіла дати журналістам кілька порад: дивитися в історію і на персоналії тих, хто сьогодні при владі, хто керував ДУС в 2014-2015 роках. Це такий молодий персонаж пан Березенко, якого ще називають «молодим даруванням».

Коли був Іловайський котел, щойно призначений головою ДУСу Березенко прийшов в «Мистецький Арсенал» вирішувати питання оптимізації Арсеналу так, щоб він наповнював державну казну додатковими надходженнями.

У вересні 2014 року він публікує інтерв’ю в газеті «Сегодня», де розповідає про грандіозні плани будувати на території «Мистецького Арсеналу» новий український центр Помпіду, як у Парижі, куди відразу линуть мільйони українців.

Любомир Ференс: Ви сказали про розбудову на території «Мистецького Арсеналу» — де саме?

Катерина Смаглій: Там є 9 га землі. Давайте не будемо про це забувати. Відвідувачі «Мистецького Арсеналу» бачать лише фасад, але за ним є величезні території.

Любомир Ференс: Чи мала пані Заболотна концепцію розвитку цих 9 га?

Катерина Смаглій: Думаю, це краще запитати у самої пані Наталі. Однак, хочу зауважити, що 19 січня 2015 року президент приймає указ, яким змінює склад Наглядової ради «Мистецького Арсеналу». Чомусь він виводить з посади її голови третього президента Віктора Ющенка. При тому вводить в раду таких осіб, як Андрій Миргородський (який співпрацював з головою ДУС при Януковичі), Ярема Ковалів (очільник Державного агентства рибного господарства України). Цікаво, які поради могли дати арт-менеджерці Наталі Заболотній ці та інші персоналії?

Сьогодні ми побачили, як влада без ножа «зарізала» одного з найуспішніших арт-менеджерів України

Я думаю, що вже тоді, коли вони оцінили територію, було поставлено за мету позбутися Наталії Заболотної та назначити таку людину, яка була б лояльною до влади.

В березні цього року ДУС одноосібно звільняє Наталю Заболотну з посади гендиректорки, не пояснюючи свого рішення. І лише завдяки громадським активістам, які створили платформу «Я підтримую Мистецький Арсенал» президент та ДУС були змушені оголосити відкритий конкурс.

За кілька днів до закінчення конкурсу несподівано з’являється новий кандидат — Олеся Островська-Люта. Мені здається, що вона подала свою заявку після спілкування з представниками Адміністрації Президента. На Фейсбуці її активно підтримує Дмитро Шимків.

Тобто, погоджуюсь із Ларисою, що конкурс був розіграним спектаклем.

Любомир Ференс: Наталя Заболотна оскаржуватиме рішення?

Катерина Смаглій: Думаю, що не оскаржуватиме. Гадаю, що вона вірить в те, що кияни, громадські організації, платформи самі висловляться з даного приводу.