Конституційний процес має відповідати на виклики гібридної війни, — юристка
Одне з завдань країни-агресора Росії щодо України полягає в тому, щоб делегітимізувати всі державні інституції і всі правові процеси, — Марина Ставнійчук
В кінці другої години програми в розмові з журналісткою «Громадського радіо» Тетяною Трощинською кандидатка юридичних наук Марина Ставнійчук ділиться думками щодо конституційного процесу, заангажованості та складу Конституційного Суду України.
Тетяна Трощинська: Чи можна назвати те, що відбувається в Конституційному суді початком реформи, чи це початок проблем з КС?
Марина Ставнійчук: Це не початок реформ і не початок проблем. Останні півроку діяльності КС можна розцінювати як початок кризи КС. Сьогодні судова гілка влади в Україні, як і всі інші теж, потерпають від не реформованості і заангажованості, та вимагають серйозного інституційного оновлення.
Якщо говорити про Конституційний суд, як єдиний суд конституційної юрисдикції в Україні, то безумовно маємо досить серйозні ознаки кризи цієї інституції. Насамперед ці ознаки проявляються в превентивному контролі, як це робиться сьогодні щодо змін до Конституції України.
Тетяна Трощинська: Опитування показало, що громадяни Конституційному суду довіряють більше ніж іншим судам. Чи це через те, що безпосередньо з ним вони не стикаються?
Марина Ставнійчук: Навряд це можна назвати суттєво вищим рівнем довіри. КС — найвища інституція в кар’єрі будь-якого юриста. Туди мали б потрапляти найкращі, але маємо, що маємо.
Законопроект про зняття недоторканності з народних депутатів і суддів майже півроку розглядався Конституційним судом. Це попри те, що на той момент вже було близько 8 рішень КС щодо цього питання і була дана правова позиція КС. Коли ми подивилися 7 окремих думок суддів, які були долучені до рішення КС від 15 червня 2015 року, то побачили, що зміст цих думок зводився до дебатування і особистого розуміння правового сенсу умов воєнного стану в Україні.
Також неприємну ситуацію ми спостерігали в липні 2015 року щодо законопроекту про зміни до Конституції України у сфері децентралізації. Була оцінена конституційність пропозицій, а за 4 дні вже було навіть оприлюднене рішення Конституційного суду. І щодо такого складного питання до рішення було долучено всього 4 думки суддів.
По всім цим питанням були ухвалені рішення. Але жодного разу рішення суду не свідчило, про те, що зміни до Конституції є неконституційними. Але якраз наявність цих думок і досить дивних строків розгляду питань, коли складні рішення розглядаються за 4 дні, а ті, по яких вже є 8 рішень КС розглядаються півроку — є ненормальним. На мою думку, це свідчить про те, що на Конституційний суд України здійснюється тиск.
Тетяна Трощинська: Щодо питання зміни до Конституції лунало багато думок. Говорили, що вони загрожують унітарності країни, що особливий статус може розтягнутися на роки та інше. Як ви розцінюєте ці положення?
Марина Ставнійчук: Я орієнтуюся на ситуацію. Висновок Венеціанської комісії щодо перехідних положень КУ, який стосується самоврядування в окремих районах Луганської та Донецької області, говорить про те, що так, як ці положення викладені в проекті КУ — вони мають постійно діючий характер. Для того, щоб їх колись змінити, треба буде знову пройти всю конституційну процедуру.
Це є досить серйозна і резонансна для нас проблема. Конституційний процес, який зараз відбувається в Україні, має дуже багато вад. Одна із суттєвих помилок – це втрата суверенності конституційного процесу. Ті зміни, які стосуються запровадження нового конституційного режиму для окремих районів в Україні, свідчать про те, що ці позиції нав’язані нам ззовні.
Тетяна Трощинська: Як рятувати ситуацію?
Марина Ставнійчук: На жаль, для того, щоб осмислити і врахувати помилки, треба серйозніше дивитися на те, що відбувається сьогодні в Україні. Гібридна війна тому і називається так, бо ведеться не лише на фронті. Одне з завдань країни-агресора Росії щодо України полягає в тому, щоб делегітимізувати всі державні інституції і всі правові процеси. Адже не суверенною країною легко маніпулювати. Цей елемент гібридної війни, на жаль, не глибоко осмислений теперішньою владою. Конституційний процес має цілком відповідати на ті виклики, які ставить перед нами гібридна війна з Росією.