Контракти ДК «Укроборонпром» мають бути відкритими, — експерт

У студії працюють журналісти Любомир Ференс та Василь Шандро.

Сергій Згурець — директор інформаційно-консалтингової компанії Defense Express. Також пан Сергій є очільником однойменного журналу, що розповідає про зброю нашої армії, а також про західні ринки зброї.

Любомир Ференс: Нещодавно вийшла публікація про те, що державний концерн «Укроборонпром» піднявся у світовому рейтингу виробників зброї із 92 на 68 позицію. Відповідно зброю тепер продають на 920 млн доларів. Чим зумовлене таке зростання?

Сергій Згурець: Коли ми говоримо про цей рейтинг — потрібно розуміти, що він охоплює всі підприємства, які знаходяться під дахом «Укроборонпрому» — а їх 97. З іншого боку, в цьому рейтингу є компанії, які значно потужніше та ефективніше працюють на зовнішніх ринках.

Коли ми говоримо про зброєвий експорт — ці показники завищені. За нашими підрахунками, підсумки минулого року не могли перевищувати 600 млн доларів, а показник 1 млрд доларів був десь на межі 2011-2012 років. Ці показники виглядають достатньо позитивно, але слід розуміти, що це не перша 20-ка країн-експортерів.

Любомир Ференс: Наскільки якість зброї є хорошою і чи цікавить вона інші країни?

Сергій Згурець: Потрібно розуміти, що ми говоримо про техніку, яка, насамперед, потрібна українському війську. З іншого боку, ми говоримо про «Укроборонпром», який сьогодні реалізує дві стратегії: частину техніки постачають для Збройних сил, а частину — для експорту.

Стосовно якості техніки, нині важко робити висновки, адже за публікаціями «Укроборонпрому», за прес-релізами вона завжди добра. Реальність, на жаль, буває більш жорстокою.

Любомир Ференс: Два роки тому вся Україна дізналася про таку абревіатуру, як ДОЗ (державне оборонне замовлення), яке нині під грифом «секретно». Наскільки мені відомо, майже 95% контрактів «Укроборонпрому» також під цим грифом. Поруч із тим, що це є державною таємницею, чи не зроблено це для того, щоб відмивати гроші?

Сергій Згурець: Стосовно грошей — не скажу. З іншого боку, щодо ставлення до ДОЗ — в Україні триває війна, однак я вважаю що закриття держоборонзамовності є неправильним кроком. У країнах з розвинутою демократією ДОЗ і взагалі замовлення у військовому середовищі відкриті. Це перший крок до прозорості реального виконання контрактів і мінімізація ризиків корупції.

Василь Шандро: Що ми продаємо і кому?

Сергій Згурець: Ще рік тому ми говорили про те, що нічого не експортуємо, тому що все це потрібно, насамперед, українській армії. Нині ситуація дещо інша. Паралельно з постачанням певної кількості зброї відкрився і зовнішній експорт. Але цей рік заморожування зовнішніх контрактів насправді дещо звузив наш зовнішній ринок, які передусім скеровані на Азію та Африку.

Василь Шандро: Що таке українська зброя зараз?

Сергій Згурець: Ідея, що ми торгуємо радянською зброєю, вже досягла свого кінця. Я особисто присвятив час виданню серії книжок про сучасну зброю України. На сьогодні маємо щонайменше 7-8 сегментів, в яких Україна дійсно виробляє нову зброю. Йдеться по важку бронетехніку (танки), легку бронетехніку, керовані ракети, системи зв’язку, системи захисту. Нова зброя є, але вона не може вирішити проблеми армії — її потрібно набагато більше.

Василь Шандро: Те, що ми збільшили виробництво нової зброї, зменшило витрати на її закупівлю? Чи багато ми взагалі купуємо?

Сергій Згурець: Слід розуміти, що зброю нам ніхто не продає, тому що Європа розглядає бойові дії з Росією як внутрішній конфлікт. Вона керується законами, що не дозволяють експортувати зброю в такі конфліктні зони.

Головним постачальником зброї є США, інші країни допомагають нам боєприпасами, снайперськими комплексами, системами зв’язку.