Кооперація на селі — це протест проти панщини та несправедливості, — експерт

Зиновій Свереда, доктор соціальної економіки (Рим, Італія), експерт з розвитку громад та соціального підприємництва, та Андрій Гордійчук — один із членів Першого національного аграрного кооперативу, кажуть, що зараз і серед фермерів, і серед селян, які господарюють на присадибних ділянках, великий попит на тренінги, пов’язані з кооперацією та новими способами господарювання.

Андрій Гордійчук, який багато років розвиває кооперативний рух на Хмельниччині, переконаний, що не треба боятися аграрної України: «Аграрна Україна – це наша конкурентна перевага», — каже він.

Зиновій Свереда: Кооперація в Україні має більш, наж 200-річну історію. Вона зародилася як протест і як альтернатива того стану, в якому українці перебували майже 200 років тому. Кооперація зародилася тоді, коли українці вийшли з панщини і мали брати на себе відповідальність за власний розвиток.

Галина Бабій: Яким чином можна застосувати історію та досвід кооперації сьогодні?

Андрій Гордійчук: Насамперед, потрібно повірити, що ми гідні успіху, і в те, що в цивілізованому світі аграрії — основа всього. Повернемось до Європи: найбагатші люди там — фермери. У аграрній сфері — найбільш гарантований прибуток, особливо, в Україні. Географічне розташування України дає нам велику конкурентну перевагу.

Галина Бабій: Що робити, щоб український фермер був багатий та успішний?

Андрій Гордійчук: Давайте розглянемо роки незалежності України: попри все, що відбувалося, найбільш стабільно сформований клас — аграрії. Щоб ефективно працювати, не важливо, скількома гектарами володієш.

Нове — це добре забуте старе. Потрібно зрозуміти, що ніхто, крім нас, реформ не проведе. Для того, щоб щось змінити, необхідна самоорганізація. Проводячи тренінги на Волині, ми дійшли до висновку, що є велика проблема із схемою продажу. Так, фермери там продають молоко за безцінь, а ефективніше було б кооперуватися та закупити техніку для власного виробництва сирів.

Також є проблема із культурою споживання. Гроші є, але громади неефективно їх використовують.

Одна приказка говорить про те, що на заробляння однієї гривні чи мільйону йде однакова кількість енергії. В чому тоді різниця? У обізнаності ситуації та вмінні управляти процесом. Наша справа — навчити людей ефективно працювати та повірити в себе.

0