Кримчани досі нерезиденти на материковій Україні — Ольга Скрипник

Про це поговорили з керівницею Кримської правозахисної організації Ольгою Скрипник.

Ольга Скрипник: За попередні п’ять років в нас так і не з’явилася стратегія деокупації Криму, зараз її теж немає, але наразі ми хоча б бачимо перші кроки. 18 березня відбудуться парламентські слухання, і це вперше з 2016 року, де будуть обговорюватися питання стратегії деокупації. Тому є зараз надія, що все ж таки українська влада напрацює цю стратегію, якої не було до цього дня.

Крім того, тільки зараз нарешті на КПВВ «Чонгар» та «Каланчак» на адмінмежі з окупованим Кримом з’явилися об’єкти для громадян, які перетинають ці КПВВ. Там поки не визначено балансоутримувач, тому вони ще не працюють, але вже побудовані. І це теж нормальний крок, який зробили назустріч кримчанам.

Але, якщо ми говоримо про переселенців з Криму, то, на жаль, і досі існують обмеження для їх інтеграції та реалізації своїх прав. Перше – це статус нерезидента, який мають лише переселенці з кримською реєстрацію. Ми є нерезидентами, хоча і громадяни України. Це наслідок дії закону про Вільну економічну зону «Крим», прийнятий ще у 2014 році. Попередній парламент так і не скасував його, зараз новий парламент обіцяє, що все ж таки скасує його. Вже є і робоча група, яка буде напрацьовувати альтернативний законопроєкт, який скасує оцей статус нерезидента. Саме через цей статус кримчани мають великі проблеми на материковій частині України з банківськими послугами та деякими економічними правами.

Друге – пенсії. Пенсіонери з кримською реєстрацією вимушені чекати, поки держава Україна звернеться до Російської Федерації, країни-агресора, надасть їй персональні дані наших переселенців і отримує друковану пенсійну справу з Криму. І поки вони не отримають письмову справу від Росії, вони не дають нашим кримчанам, що виїхали з окупації, пенсію, і люди чекають по шість, вісім місяців, інколи навіть рік, на свої гроші. Це неприпустимо, бо люди позбавлені коштів на те, щоб просто жити, їсти, коли вони переїхали.

Такі речі не просто заважають інтегруватися, вони прямо порушують конституційні права громадян України.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.