Ілюстративне зображення
Говорили з Османом Пашаєвим, журналістом, колишнім викладачем кримськотатарської мови.
Осман Пашаєв: Рішення важливе тим, що цей процес почався майже 30 років тому. У 1991-1992 році Курултай, а потім і Верховна Рада Криму ухвалювали рішення про перехід кримськотатарської мови на латинську абетку. Це важливо, але запізно. Мені складно сказати, чому цього не відбулось раніше. Можливо, просто не доходили руки.
Врешті ми дочекались окупації. Навіть у разі офіційного переходу на процес вивчення кримськотатарської мови в Криму це не впливатиме. У Російської Федерації стоїть принципове питання — жодної мови не переводити на латинську абетку. Вона була заборонена, наприклад, для казанських татар.
Ця абетка дійсно схожа на сучасну турецьку абетку, але це латинка. У кримськотатарському варіанті абетки були графічні зображення, яких взагалі в латинці класичній немає. Все це просто прибрали у сучасному варіанті. Але в будь-якому разі кримськотатарська абетка все одно відрізняється від турецької, бо є звуки, які не притаманні для турецької мови. Зараз абетки в цілому схожі, але все одно відрізняються на 2 літери.
Треба сказати чесно — зараз читання кримськотатарською майже нема. Кримськотатарська мова зараз, мабуть, у гіршому стані, ніж білоруська мова. Білоруська мова існує, але нею майже не розмовляють. Кримськотатарська мова теж стала такою, якою дуже мало розмовляють, яку мало викладають, якою майже не читають. Великого стресу від переходу на латинку не буде, бо разом з переведенням мови на латинку її доведеться відроджувати в тому стані, в якому вона є. Школярів та дітей краще одразу навчати кримськотатарської мови латинкою.
Повністю розмову слухайте у доданому аудіофайлі
При передруку матеріалів з сайту hromadske.radio обов’язково розміщувати гіперпосилання на матеріал та вказувати повну назву ЗМІ — «Громадське радіо». Посилання та назва мають бути розміщені не нижче другого абзацу тексту.
Підтримуйте Громадське радіо на Patreon, а також встановлюйте наш додаток:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS