Курт Волкер за рік перебування на посаді не виконав ключового завдання - Бєлєсков

Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики, на зв’язку зі студією через Skype.

Сергій Стуканов: Починаємо із аналізу, що зробив представник США з українських питань Курт Волкер за рік. Ця посада була створена вперше і цей крок з боку США позитивно оцінили всі представники Нормандського процесу. Рік Курт Волкер виринає в інформаційному просторі. Якщо аналізувати його діяльність, чи він виправдав себе?

Микола Бєлєсков: Слід почати з того, що він не виринає час від часу, а постійно присутній в інформаційному полі. І це одне з його ключових досягнень. Суть в тому, що він активно комунікує американську позицію. Курт Волкер абсолютно відкритий і це дозволяє попереджати спекуляції. Він дав більше 20 інтерв’ю, різних заяв, в рамках спілкування з журналістами, публічних заяв – це одне з досягнень. Було 7 візитів трохи більше, ніж за рік, до України, з них 2 – на Донбас. Так, з одного боку він не виконав своє ключове завдання – за рік його перебування на посаді немає жодного прогресу по врегулюванню конфлікту, але можна говорити про те, що його робота принесла певний позитив.

до 40 країн готові надати Україні миротворців

Перший момент – це зміна наративу, тобто своїми заявами Курт Волкер ліквідував всю неоднозначність, яка була. Якщо згадати попередні заяви європейські й американські, інколи було незрозуміло, що відбувається на території України: чи це внутрішній конфлікт, чи це російська агресія, яка має місце на території України. Курт Волкер знищив наратив, який просувала Російська Федерація, і на який нанизувався російський план врегулювання конфлікту. Другий момент: тематика Криму. Тому, що Крим відходить на другий план постійно, конкурує з Донбасом за увагу. Те, що Крим постійно Волкером згадувався, сприяло прийняттю Кримської декларації. І така ще є теза Волкера, що обміну Криму на Донбас ніколи не повинно бути. Також ідея миротворчої місії перестала бути виключно предметом експертних розмов, дискусій, середовищ, а і переросла в практичну площину. На квітень була заява від української сторони, що до 40 країн готові надати миротворців. Тобто це активно обговорюється, ця ідея перестала бути виключно теоретичним предметом дебатів.

Сергій Стуканов: В другій половині минулого року дійсно були частими зустрічі Волкера із Сурковим, але, починаючи з кінця зими цього року, вони припинились. Із чим ви пов’язуєте те, що на початку цього року активність Волкера в цьому напрямі вже не була такою?

Росія не хоче робити вибір з трьох причин: позиція США неоднозначна, європейці посилають суперечливі сигнали, абсолютна впертість однієї людини, яка сидить в Кремлі.

Микола Бєлєсков: Так, минулого року восени були зустрічі й доволі таки щільний графік був. Що мало місце після останної зустрічі, яка була наприкінці січня: тоді росіяни пообіцяли розглянути пропозиції, які їм запропонували американці і повернутися. Після цього росіяни змінили свою позицію: тепер вони говорять, що не чекають американських пропозицій – це, звичайно, нонсенс. Тобто, ситуація така, що механізм Волкер – Сурков переживає певну кризу і відкрите питання, чи він буде існувати. Але проблема лишається – Росія не хоче робити статичний вибір. Точніше, вона його зробила, якщо можна так зрозуміти. Росія з тих чи інших причин вважає, що можна ще певний час почекати. Це як раз одна з основних проблем. Є мінімум 3 перешкоди, які заважають Курту Волкеру, відповідно США загалом, реалізувати ту позицію, яка була сформована по миротворцям. Росія не хоче робити цей вибір з трьох причин: позиція США неоднозначна, європейці посилають суперечливі сигнали, абсолютна впертість однієї людини, яка сидить в Кремлі. Тобто в цій ситуації Волкер не може нічого зробити – він нагадує росіянами, що вони чекають. І, звичайно, він не може заткнути рота Дональду Трампу, певним європейським політикам. І це послаблює йому можливість ефективно реалізувати те, що він запропонував ще восени 2017 року.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.