Гість — журналіст, історик, дослідник архівів радянських спецслужб Едуард Андрющенко.
Едуард Андрющенко: На початку 80-х («пізній Брежнєв») був апогей курйозних ситуацій. Наприклад, в Житомирі підполковник Муляр, який викладав у місцевому військовому училищі, прийшов до КДБ, показав сорочку, яку придбав напередодні. На етикетці сорочки в слові «Ленінград» (місто, де було вироблено цю сорочку) була пропущена літера «р». Було донесено: «Унаслідок чого дискредитується ім’я засновника радянської держави». Леніна майже ніколи прямим текстом на ім’я не називали. Сорочки ці вилучили з продажу.
Ще один випадок. 1982 рік у Черкасах. Привезли костюми японського виробництва. Цитую: «Ґудзик яких є зображенням, що схоже на фашистську свастику». Ми розуміємо, що будь-який орнамент, якщо мати достатній рівень фантазії, може бути схожим. Плитка на асфальті, якщо дуже захотіти, може бути схожа на свастику. Тут цьому приділили увагу і вирішили, що це має знати керівництво. Судячи з усього, керівництво республіки доповідь роздратувала, тому що ми бачимо резолюцію на полях: «Маразм 37 року». Самі партійні керівники натякнули своїм підлеглим з КДБ, що не треба такі речі їм надсилати, що це схоже на шпигуноманію.
Історія племінника Лесі Українки і онуки Івана Франка є в подкасті та описана в статті Едуарда Андрющенка.
Повну програму слухайте в аудіофайлі
Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.
Встановлюйте додатки Громадського радіо:
якщо у вас Android
якщо у вас iOS