Про постать письменниці поговоримо з літературознавицею, культурологинею та докторкою філологічних наук Тамарою Гундоровою.
«Леся Українка була надзвичайно цікавою постаттю, письменницею, яка входила в теми світової літератури, яка була на рівних там із багатьма авторами.
Вона казала, що писала так, що входила у теми, які були пов’язані зі смертю, тобто переступала загальноприйнятні межі. Своїми драмами вона піднімала теми самотності людини, трагічного нерозуміння, як наприклад в драмі «Одержима», де йдеться про те, що жінка, одержима злим духом, занадто близько наближається до месії. Вона підходить до нього з людськими мірками, вона бачить в ньому сина людського, а не тільки сина Божого. Тобто є такі теми, в яких би зараз Леся Українка звучала надзвичайно актуально, щоб їх перечитувати і намагатися пізнати її глибше.
Скоро виповнюється 150 років з дня народження Лесі Українки, і ми, науковці мріємо, щоб були видані абсолютно всі твори Лесі Українки, щоб вони були перевидані, з гарними коментарями. Ми наразі маємо дванадцятитомник, але звичайно, там не все. Хотілося б хорошу біографію, і на інтелектуальному рівні, і для широко читача, і для дітей.
Мені також бракує якихось фільмів, але не шаблонних, можливо, екранізації її сценаріїв – і «Одержима», і «Кассандра», і «Кам’яний господар». Це надзвичайно цікаві сюжети, які достойні екранізації та хороших постановок.
А також не вистачає модерного підходу, не спрощеного і народного, як шаровари та вишиванка. Актори на сцені можуть виступати і з мотоциклами, але основне – щоб вони відтворювали дух Лесі Українки», – розовіла Тамара Гундорова.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.
0