Локальне утеплення будинку поглиблює проблему енергоефективності, - Гайда

Ірина Соломко: Чому закон «Про житлово-комунальні послуги» не був досі прийнятий?

Гжегож Гайда: Мене теж це дуже дивує. Вже 25 років маємо зовсім іншу ситуацію в Україні – це приватизація житлового фонду, будинків і квартир, враховуючи зміни, які відбулися на житлово-комунальному ринку, цей закон, який ми маємо до сьогоднішнього дня є реліктом минулого. Тепер ми маємо зовсім іншу ринкову сферу, а закон досить старий. Досить дивно, як люди платять за всі ці послуги.

Василь Шандро: Чому так трапилося, що ми зараз платимо набагато більше, ніж платили? Чи винен у цьому закон?

Гжегож Гайда: Коли тарифи були встановлені на рівні нижчому, ніж економічна вартість тих ресурсів, то доплачувати треба було з податків.

Ірина Соломко: Раніше 8 млрд гривень держава доплачувала, щоб українці мали відчуття що вони платять менше…

Гжегож Гайда: Нема державних коштів – це є все кошти платників податків. 8 млрд – це одна частина всієї проблеми, друга річ – це є дотації за різницю в тарифах, а третя – це дефіцит нафтогазу. Колись це були ті кошти, які нам всім треба було зібрати і сплатити за імпортування в надмірній кількості газу. Тепер, коли ми маємо тарифи вже на новому економічно обґрунтованому рівні, ми даємо людям можливість економити. Раніше люди не могли нічого зекономити, тому що ціна продукту не відповідала вартості. Зараз люди вже починають економити, утеплювати свої будинки.

Василь Шандро: Для Європи це нормальна практика, що люди самі намагаються герметизувати своє житло, щоб платити менше.

Гжегож Гайда: Звичайно. В Польщі з 1993 року тарифи вже були приведені до економічно обґрунтованого рівня і це дало великий поштовх для впровадження енергоефективних заходів. Вони впроваджували ці заходи за свої кошти. Тепер люди живуть в своїх будинках комфортно і досить мало платять за електроенергію.

Утеплення індивідуальних квартир – абсолютно шкідливо для будинку – економії тепла там зовсім нема. Натомість, з’являється додаткові проблеми аж до руйнування стін будинку. Це в Україні є заборонено. Ефективно це робити, коли мешканці разом утеплюються.

Ірина Соломко: Той закон, що був у Верховній Раді був відправлений на доопрацювання і експерти вважають, що він не дуже хороший. Назвіть 5 базових принципів, які мають бути в цьому доопрацьованому законі.

Гжегож Гайда: Перше, що є в цьому законі – це ідея, що будинок є співвласністю всіх окремих власників квартир. На практиці це означає, що ці співвласники колективно замовляють послуги. Вони мають розрахуватися теж спільно за ці послуги. В іншому законі, який вже діє (закон №417 «Про співвласність у багатоквартирному будинку») є принцип, яким чином вони ділять всі ці затрати. Ці два закони разом будуть діяти таким чином, що кожен мешканець буде знати, що замовляючи якусь послугу спільно, вони мають за неї заплатити і будуть знати скільки.

У взаємодії між власниками квартир з зовнішніми компаніями дуже важливу роль буде грати компанія, яка від імені мешканців буде допомагати їм у всіх діях пов’язаних із утриманням будинку.

Слухач Іван: В нашому будинку практично ніколи немає води нормальної температури. Доводиться часто кликати фахівця, який вимірює температуру. «Київенерго» зацікавлене у тому, щоб продати більше ресурсів, якими володіє, і заробити на цьому – їм вигідно постачати воду, яка не відповідає нормативам.

Василь Шандро: Наскільки люди, які контролюють ринок надання послуг, зацікавлені в тому, аби громадяни використовували менше енергії і менше за це платили?

Гжегож Гайда: Я абсолютно згоден з коментарями Івана. Хочу розказати, як ці проблеми дуже ефективно були вирішені в країнах центральної Європи. Держава має створити механізми регулювання, які будуть захищати людей від поганих дій монополіста. Такі інститути в Україні існують – Національна комісія з регулювання енергетичних ринків та комунальних послуг і вона з цим справляється.

Є проблеми у двох сферах. Перше – це відносини між власники квартир в багатоповерхових будинках і ці проблеми ми вирішуємо тим законом, який знаходиться на доробці в парламенті. Друга річ чисто технічна – підприємство з теплопостачання має лише продати нам тепло у формі мікрокалорій тепла, а потім ми самі в нашому будинку виробляємо гарячу воду – таку, яка нам потрібна. Все це робиться завдяки приладу, який називається індивідуальний тепловий пункт. Такий прилад має знаходиться в кожному багатоповерховому будинку. На прилад розповсюджується державна програма підтримки.  Він буде допомагати виробляти гарячу воду і економити енергію.