«Я не є фахівчинею в соціальній психології, але роблю деякі свої висновки, спостерігаючи за ситуацією. Треба врахувати, що я не понад нею, бо всі ми задіяні в цих надзвичайно карколомних виборчих перегонах.
Жах ситуації, на мою думку, полягає в тому, що тих 75% називають значно гіршими словами, ніж «інтелектуальна меншість». Це мене непокоїть, бо мова ненависті в останні дні й тижні сягнула небачених для України висот. Я думаю, з одного боку, є підстави для обурення. Попри те, що я належу до тих 25%, які проголосували за Порошенка, мені здається дуже дивним вважати, що 75% виборців – це люди, яким бракує критичного мислення, інтелекту, політичної обізнаності й чутливості, щоб зрозуміти, який вибір вони роблять. Я думаю, така велика маса людей не може бути монолітною й гомогенною, вона обов’язково містить у собі різні групи, які робили цей вибір із різних причин.
З іншого боку, треба згадати, що поки перегони ще тривали, дуже багато різних висловлювань звучали з боку прихильників Володимира Зеленського в бік прихильників Порошенка. Ніхто не скупився на слова. Такий рівень напруження ситуації, напевно, ми не бачили раніше. У якомусь сенсі, мені здається, він не був таким під час Майдану.
З іншого боку, це показує, що всім цим людям дуже не байдуже. І тим, хто ображений на умовні еліти, і «елітам», які зараз кажуть: «Ми більше на Майдан заради вас не підемо, самі будете виносити Володимира Зеленського, коли він набідокурить». Ці всі дискусії показують, що всі дуже глибоко занурені в процес. Думаю, це, скоріше, добре. Це достатньо аномальна для нашої країни ситуація, коли така велика кількість людей так пристрасно включена в політичний процес».
Слухайте повну версію розмови в доданому звуковому файлі.