Має бути готовність держави здійснювати важливі державницькі кроки, які сьогодні потребують надзусиль — Павліченко про розділення мінветеранів

Громадські експерти-учасники Національної платформи «Діалог про мир та безпечну реінтеграцію» схвалюють рішення про розділення  Міністерства у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на окремі міністерства – Міністерство ветеранів та Міністерство з питань реінтеграції (тимчасово окупованих територій).

Ведучі

Анастасія Багаліка

Гостi

Олександр Павліченко

Має бути готовність держави здійснювати важливі державницькі кроки, які сьогодні потребують надзусиль — Павліченко про розділення мінветеранів
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-hh-20-02-06_pavlichenko.mp3
https://media.blubrry.com/hromadska_hvylya/static.hromadske.radio/2020/02/hr-hh-20-02-06_pavlichenko.mp3
Має бути готовність держави здійснювати важливі державницькі кроки, які сьогодні потребують надзусиль — Павліченко про розділення мінветеранів
0:00
/
0:00

На думку експертів, міністерство, яке надалі буде займатися питанням окупованих територій, має очолити профільний віце-прем’єр-міністр.

Гість студії — Олександр Павліченко, учасник брифінгу та виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини.

Олександр Павліченко

Анастасія Багаліка: Стало відомо, що розділять об’єднане раніше міністерство у справах ветеранів, тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України на два міністерства. Людина, яка очолить міністерство у справах тимчасово окупованих територій можливо стане віцепрем’єром. Для чого це власне потрібно?

Олександр Павліченко: Ця тема виникла не сьогодні. З літа 2019 року, коли було ліквідоване міністерство у справах тимчасово окупованих територій, низка неурядових організацій, які мають своїм завданням працювати над подоланням наслідків збройного конфлікту на сході Україні й в окупованому Криму заявляли про те, що новостворене міністерство не буде спроможне функціонувати належним чином, що й відбулось. Останні зміни, які ми спостерігаємо і намагання переформатувати саме цей сектор роботи — є результатом поєднання непоєднуваних задач в одному міністерстві.

Ми рекомендували, щоб було розглянуто можливість передбачити трошки іншу архітектуру інституційного механізму, який би працював над питаннями такого процесу реінтеграції та включав активну роботу практично всіх державних органів.

Анастасія Багаліка: Якщо говорити про можливу реінтеграцію, як зміниться наголос?

Олександр Павліченко: Можу посилатися на досвід сусідньої держави — Молдови, яка має так само тривалий конфлікт з Придністров’ям. Там був визначений на рівні віцепрем’єра той, хто здійснював фактично всі офіційні контакти й залагоджував як співпрацю, так і якісь конфліктні ситуації. Був тим самим контактним джерелом, яке забезпечувало оцей процес комунікації, співробітництва і подолання якоїсь конфліктної ситуації, які мали місце впродовж більше як 20 років.

Якщо говорити про те, як вплинуть можливі практичні кроки для запровадження позитивної реінтеграції — це має бути готовність держави на інституційному рівні здійснювати важливі державницькі кроки, які сьогодні потребують надзусиль. Є ціла низка питань, які точково виникають і вимагають точкового вирішення, але це не питання стратегічного подолання всієї проблематики. Завданням цієї структури буде саме напрацювання стратегічного бачення, решта буде підпорядковано уже цьому стратегічному баченню. Ми не можемо сидіти й сподіватися, як буде розв’язано питання у Кремлі щодо цих територій, це частина України.

Анастасія Багаліка: Як я розумію, на чолі нового міністерства буде людина цивільна й у нової влади дещо інше бачення процесу реінтеграції?

Олександр Павліченко: Я не можу прокоментувати зараз характеристику персоналій, хто має бути й з якими можливостями або яким бекграундом має бути особа на чолі цієї інституції в статусі віцепрем’єра.

Важливим є безпековий компонент, про який ви зауважили. Це питання встановлення мирного режиму на цих територіях, безпечного для всіх, хто там перебуватиме. Відповідно — відновлення справедливості через притягнення до відповідальності тих, хто вчиняв якісь злочини в час, коли територія перебувала без контролю українського уряду. Разом з тим — не це є першочерговими завданнями цієї структури, а безпосередньо робота з всім населенням, яке перебуває на цій території.