Жінки-снайперки, артилеристки, танкістки, розвідниці на папері працюють начальниками лазні або кухарками. За словами Марії, існує відповідне положення Міноборони, за яким жінки не можуть заміщувати бойових посад. Марія Берлінська каже, що вони з Українським жіночим фондом розпочинають дослідження «Невидимий батальйон» — про проблеми і потреби жінок на війні.
Тетяна Трощинська: Які основні проблеми перебування жінок на війні?
Марія Берлінська: Основна проблема — напівлегальне становище жінки на війні. Те, що вони там представлені — це не потребує доведення, вони займають ввесь спектр посад. У нас застаріле законодавство, яке не дозволяє жінок приймати на заміщення бойових посад. Це створює дискримінаційну ситуацію, коли жінки не можуть бути прописаними тими, ким вони є.
Дискримінація справді є. Це вже зараз впливає на зарплатню, а у подальшому впливатиме на пільги. Є великі різниці, коли людина записана діловодом, а працює снайпером, і вважається, що вона сидить у штабі, а насправді вона на лінії фронту.
Тетяна Трощинська: Виходить, що держава не визнає ролі жінки-снайпера?
Марія Берлінська: Виходить, що у нас подвійна ситуація, бо жінки представлені, але не тільки держава, але і суспільство. Коли ми дякуємо нашим бійцям-хлопцям, ми забуваємо, що там є жінки. Мені часто кажуть, що війна – це не жіноча справа – це стереотип, тому що війна – взагалі не людська справа. Але, якщо вона прийшла до нас, то ми всі на рівних правах пішли захищати всі.
У світі існує 4 підходи до цієї проблеми. Перший – це проходження жінками військової служби у спеціальних жіночих підрозділах. Другий – це проходження на рівних, що відбувається у передових арміях світу. Третій – це повна заборона. В нас діє останній підхід – це заборона на заміщення певних посад. У нас жінки можуть бути офіцерами у розмірі 1%.
Тетяна Трощинська: Суспільство не готове говорити про жінку, як повноправного учасника бойових дій.
Марія Берлінська: Зараз потрібно підіймати це питання, тому що ми маємо затяжний конфлікт, ми маємо жінок в ньому, і відповідно ми маємо мати їх в армії, як повноцінних учасниць цього процесу. Це означає, що жінки, які добровільно прийшли і працюють там на добровільних посадах, повинні бути офіційно оформлені на цих посадах. Часто буває так, що роботу виконує жінка, а на штатну посаду оформлений чоловік, який сидить в штабі. Ми маємо надати жінкам право легально захищати свою країну.
Анастасія Багаліка: Чи знаєте ви жіночі рухи жінок, які є в АТО?
Марія Берлінська: Я думаю, зараз цей процес розпочнеться. Якщо до війни ці ініціативи ігнорувались, то зараз все більше і більше буде голосів жінок про те, що ми тут є. Цей процес в суспільстві почнеться так, як він починався в інших країнах.
Тетяна Трощинська: Як хлопці ставляться до жінки на війні?
Марія Берлінська: Це залежiть він людини. Але іноді жінці доводиться долати подвійні стандарти, щоб довести, що вона професіонал, солдат. Ті жінки, які довели свій професіоналізм, вони користуються неймовірною повагою.