Про стан і перспективи ВМФ розповість Тарас Чмут, морський піхотинець, голова правління в Українському мілітарному центрі, який завітав до нас у студію прямо з лекції «Реалії та перспективи військово-морського флоту».
Василь Шандро: Як можна охарактеризувати те, що відбувається у наших морях?
Тарас Чмут: На, жаль, це дуже сумний процес. Військово-морські сили після окупації Криму втратили 80% свого потенціалу, а за чотири роки ситуація кардинально не змінилася. На жаль, на фінансування військово-морських сил перепадає завжди найменше.
Дмитро Тузов: Та й в Криму воєнно-морський флот вже був застарілим.
Тарас Чмут: Так, але він мав більше спроможностей, ніж зараз.
Василь Шандро: Що ми маємо зараз, скільки техніки та людей в воєнно-морському флоті?
Тарас Чмут: Один фрегат «Гетьман Сагайдачний», один корвет «Вінниця», який багато років в ремонті і небоєздатний, один ракетний катер «Прилуки», який без ракет, два новозбудовані малі броньовані артилерійські катери «Акерман» та «Бердянськ», середній десантний корабель «Юрій Олефіренко», один рейдовий тральщик, один десантний катер, один розвідувальний катер і ще чотири артилерійські катери. Це весь бойовий потенціал воєнно-морських сил України. Всі ці кораблі знаходяться в Одесі, в Очакові.
Дмитро Тузов: Нам взагалі потрібен флот чи на потрібна потужна берегова лінія охорони?
Тарас Чмут: Якщо ми хочемо зберегти державність, нам однозначно потрібен флот.
Україна проявила себе недостатньо ефективним партнером, щоб нормальні країни з нею хотіли працювати і їй допомагати
Дмитро Тузов: Україна може отримати від своїх міжнародних партнерів кораблі для того, щоб зміцнити свої позиції в Чорному морі?
Тарас Чмут: Однозначно – так. Проте вже четвертий рік тривають переговори по отриманню двох патрульних катерів від берегової охорони США, і Україна проявила себе недостатньо ефективним партнером, щоб нормальні країни з нею хотіли працювати і їй допомагати.
Дмитро Тузов: Чому?
Тарас Чмут: Бо вони дивляться на приклад цих катерів берегової охорони, які нам видають безкоштовно, але ми ніяк не забезпечимо логістичну підготовку, ми готові катери забирати, але вже четвертий рік тягнеться бюрократична тяганина.
Дмитро Тузов: Як ви вважаєте, нам потрібні великі катери та есмінці, чи це має бути флот, який складатиметься з невеличких катерів, доволі динамічних швидкісних, озброєних сучасною ракетною зброєю?
Тарас Чмут: Так, ми розуміємо, що ми не здатні економічно витягнути крупні надводні сили, відповідно, ми маємо будувати малі, швидкісні катери – це так звана концепція «москітного флоту». І у 2019-му році ми очікуємо на прийом першого ракетного катера проекту «Лань», який буде нести українські протикорабельні ракети «Нептун», і таким чином почнеться відродження воєнно-морського флоту.
Дмитро Тузов: І в мене виникла певна аналогія. Військові, які воюють на сході, розповідали мені про те, що мобільні швидкісні Джипи в певних ситуаціях ліпші за тяжкі БТРи, тому що Джип швидший, його не так помітно, не так гуде двигун, його важче засікти, він доволі мобільний тощо. Щось подібне, я так розумію, потрібно нам і на морі?
Тарас Чмут: Саме так, ви як раз описали концепцію «москітного флоту». Це те, куди зараз рухаються військово-морські сили України. Це малі швидкісні ударні сили, які швидко прийшли, відстрілялися ракетами і втекли.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.