facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Мені завжди цікаво, яким мій спектакль є у голові глядача — режисерка uzahvati про імерсивні вистави

Імерсивний театр, чули про такий? Якби вас запросили на виставу, на якій глядачами і дійовими особами були б тільки двоє?

Мені завжди цікаво, яким мій спектакль є у голові глядача — режисерка uzahvati про імерсивні вистави
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 4 хвилин

Про таку виставу ми говорили з режисеркою команди uzahvati Поліною Брайченко.

Поліна Брайченко: Команді uzahvati й нашому першому спектаклю — 4 роки. Його вже відвідали близько 12 тисяч людей. Формат, яким ми займаємось — імерсивний, від слова immersive — занурення. Головна його особливість або відмінність у тому, що ти стаєш не просто глядачем, а учасником і співавтором тієї історії, у якій береш участь.

Ми працюємо поза театральними просторами. Те місце, куди потрапляє глядач, стає для нього певним місцем дій і робить співавтором сюжету, який пропонує вистава.

Вистава несе якусь одну тему, над якою ми розмірковуємо. Ці роздуми мають ракурси згідно з тими місцями, куди глядач потрапляє. Це дійсно дуже індивідуально і дуже круто, що герой вистави розмірковує на тему часу у виставі «Час», але людина має свої власні асоціації — припустимо, в метро чи у дворику, чи на вулиці. Тема вистави накладається на його особистий життєвий досвід, тому що це звичні для нього обставини. Народжується синергія між тим, що я кажу в спектаклі, і тим, що глядач розуміє, відчуває. Кожен глядач розуміє щось своє.

Анастасія Багаліка: Ми звикли думати так, що театр нас чомусь вчить. У цьому випадку теж?

Поліна Брайченко: Ні, тут побудована драматургія не так, щоби формувати повчальний меседж або передавати меседж автора, а щоб створювати пропоновані обставини, формувати привід, робити ракурси, теми. Якісь речі ми як автори стверджуємо, але прямо таки повчальної функції вистава не несе. Глядачі часто діляться із нами враженнями у соціальних мережах і з того, як вони тлумачать історію, я розумію, що вони зчитують її не так, як я її уявляла. Мене це радує.

Спектакль має сценарій, сценарій має певний сюжет, сценарій проробляється драматургічно. Завдяки тому, що глядач не завжди слухає аудіо, відволікається на якісь події на вулиці, поринає у свої спогади, він дивиться ніби монтовану версію. Коли він видає зворотний зв’язок, мені це дуже цікаво. Мені завжди цікаво, яким мій спектакль виявився в голові того чи іншого глядача.

Анастасія Багаліка: Вистава, який ви запускаєте зараз — про стосунки?

Поліна Брайченко: Так, це вистава STEREO про стосунки між чоловіком та жінкою, для пари. Ця вистава специфічна ще тим, що на нього пара купує один квиток і вони мають бути у стосунках, щоб отримати цей досвід. Якщо вони друзі чи випадкові знайомі — ми не можемо заборонити їм прийти, але це буде зовсім інший досвід. Вся драматургія побудована на тому, що пара у стосунках.

Ми подумали, що вистава для двох — це класне художнє емоційне поле, в яке можна помістити пару, щоби вони там щось своє відчули. Ми досліджуємо людину з точки зору дотику з мистецтвом — наскільки мистецтво здатне пробудити емоційність. Ти раціональний, ти все розумієш, в тебе все добре, в парі свої правила, але щось починає проростати зсередини завдяки образам, які дарує вистава. Це, мабуть, наша мета — не вплинути, не допомогти. Пари, які вже були проводять аналогію з сеансом психотерапевта — тому що це схоже. Але в рамках вистави ми не ставили такої мети і не залучали спеціалістів, щоб проробляти це.
Я називаю цю виставу такою свічкою, яка може пролити світло на якісь деталі, питання, моменти, які затираються у побутовому житті. Це ніяким чином не рупор, не розв’язання питань.

Цій виставі 1,5 роки — від задуму до реалізації. Ми не знали, як до нього підійти, як відгукнеться глядач, яке місце дії обрати. Так чи інакше шлях привів нас до цього рішення — стадіону, місцю дії вистави, до цієї драматургії, яку ми пропонуємо глядачу.

Стадіон та метафора марафону, кола, в якому ми так чи інакше беремо участь, що наше життя циклічне і події в кожної пари різні, але циклічно повторювані. Вже в процесі постановки я зрозуміла, що на міських стадіонах дивовижно вирує життя — діти катаються на самокатах, пари прогулюються, спортсмени. Все це дуже вдало працює, як мені здається.

Пари реагують дуже по різному. Це, мабуть, перша вистава uzahvati, яка викликає діаметрально протилежні відгуки — від неймовірного захвату, який виражається у сльозах до несприйняття.
Я була стурбована — мені цікаво, що відчуває глядач. Я зрозуміла, що коли так протилежно розходяться ці відгуки, то це просто новий досвід і не завжди людина знає як на нього реагувати.

Анастасія Багаліка: Чи важко писався сценарій?

Поліна Брайченко: Це було дуже важко — як вгадати. Ми знайшли такий прийом, вважаю що єдино можливий у цій темі — ми записали інтерв’ю у 70 людей — 35 пар, ми інтерв’ювали їх окремо один від одного, ставлячи питання, які нас цікавлять в рамках вистави. Ці матеріали лягли в основу сценарію.

Анастасія Багаліка: Чи будуть ще для двох вистави, можливо не про стосунки у парі? У форматі «двоє» є багато різних стосунків.

Поліна Брайченко: Ми думаємо про виставу для однієї людини. Це дуже цінно для нас — після вистави для двох.

У виставі для двох STEREO основний меседж — коли два незалежні сигнали зливаються в єдине, вони утворюють стерео. Дуже багато сенсів направлено на моносингал, відштовхуючись від цієї теми хотілося б порозмірковувати — що, якщо людина приходить одна на виставу в якесь громадське місце.

Повну розмову слухайте в аудіофайлі

Громадське радіо випустило додатки для iOS та Android. Вони стануть у пригоді усім, хто цінує якісний розмовний аудіоконтент і любить його слухати саме тоді, коли йому зручно.

Встановлюйте додатки Громадського радіо:

якщо у вас Android

якщо у вас iOS

Поділитися

Може бути цікаво

Площа Українських Героїв: чим вона особлива та як її вдосконалити

Площа Українських Героїв: чим вона особлива та як її вдосконалити

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

Чим обмеження на карткові перекази загрожує малому та середньому волонтерству

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

Окупанти підтвердили його невинність, але використовували як раба — історії зниклих балаклійців

«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ

«Це стимулюватиме розвиток чорного ринку» — економіст про обмеження карткових переказів від НБУ