Метою розслідування авіаційних катастроф є встановлення причин, а не винних — юрист Андрій Гук

Усі 176 пасажирів та членів екіпажу загинули. Серед них – 26 дітей до 18 років.

Катастрофа сталася близько 4:30 за київським часом. Boeing впав через шість хвилин після того, як піднявся у повітря. Коли зв’язок з літаком зник, він перебував на висоті 2400 метрів і встиг набрати швидкість близько 500 кілометрів на годину.

Експерт-міжнародник Андрій Бузаров мати летіти трагічним рейсом «Тегеран-Київ», проте в компанії МАУ йому порекомендували взяти квитки не на 8 січня, а на 9, через те, що вони були дешевші.

«Я мав бути на цьому літаку, оскільки приїхав на щорічну конференцію, яка проходила у Тегерані 6 та 7 січня. Відповідно, 8 числа всі їхали назад. Але коли я прийшов в офіс МАУ, сам працівник авіакомпанії запропонував мені взяти квитки на 9 січня, оскільки квиток буде дешевшим і в мене буде більше часу погуляти Тегераном. Я довго думав, але в решті решт вирішив взяти квитки на 9 січня. В Тегеран я прилетів на цьому ж борті 5 січня».

Посольство України в Ірані спершу заявило, що версія теракту чи ракетної атаки як причини катастрофи літака авіакомпанії МАУ виключається. Однак пізніше прибрало цю заяву, підкресливши, що інформація щодо причин авіакатастрофи з’ясовується комісією.

Керівник центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко не виключає, що обстріли американських авіабаз в Іраку і падіння українського літака можуть бути пов’язані між собою.

«Я думаю, що ці новини варто пов’язувати між собою, тому що принаймні Іран всюди в інформаційному просторі озвучував, що він має наміри здійснити таку атаку. Більше того, у зв’язку з цією інформацією американці заборонили цивільними літакам авіакомпанії США здійснювати перельоти у повітряному просторі як Перської затоки, так і над Іраном та Іраком, розуміючи, що здійснювати польоти в цей час буде небезпечно. Відтак, не треба відкидати можливість того, що це було втручання ракети чи якогось іншого засобу, і таким чином була спровокована катастрофа».

Іран заявив, що не передасть бортові самописці літака компанії Boeing. Про це повідомив голова Організації цивільної авіації Ірану Алі Абідзаде у коментарі агентству Mehr, пише Reuters.

Абідзаде також додав, що невідомо, в яку країну Іран надішле чорний ящик, щоб його дані могли бути проаналізовані.

Юрист Андрій Гук пояснює, що це традиційна практика, коли країна, де сталася авіакатастрофа, сама вирішує, куди на експертизу направляти чорні скриньки.

«За процедурою, Іран як країна, де сталася катастрофа, зобов’язаний забезпечити розслідування. І саме в Ірані вирішують, яким чином вони будуть досліджувати ці чорні скриньки. І та комісія, яка створюється державою, де сталася катастрофа, і досліджує скриньки. Тому тут поки нічого дивного. Але якщо до складу комісії не будуть включені представники України та Boeing, оце вже буде викликати сумнів. А те, що скриньки нікуди з Ірану не їдуть – це нормально, і це навіть правильно».

Він також зазначив, що метою розслідування авіаційних подій є не встановлення винних, а встановлення причин катастроф.

«Щоб розслідування було незалежним, існує правило: не встановлюються винні, встановлюється тільки причина катастрофи і даються рекомендації, щоб уникнути такої причини у майбутньому. Інша справа – це кримінальне розслідування, яке може бути як в Ірані, так і в Україні. Отам вже буде йтися про кримінальне правопорушення та наявність якихось винних осіб. Але саме розслідування авіаційної події, відповідно до Чиказької конвенції, це про причину катастрофи і про рекомендації, щоб такі катастрофи уникати надалі».

Повну версію розмов з експертами можна прослухати у доданому звуковому файлі.