Надія Парфан, кураторка та співзасновниця фестивалю кіно та урбаністики “86”, розповідає, як конкурс кіно про життя в різних містах «My Street Films» переріс у “прокатний експеримент” – альманах “Місцеві”. “Відібрані історії – фільми дуже особистісні. Український проект вийшов дуже сильним кінематографічно – один із фільмів альманаху потрапив у конкурсну програму Одеського кінофестивалю, два фільми відібрали…
Надія Парфан, кураторка та співзасновниця фестивалю кіно та урбаністики “86”, розповідає, як конкурс кіно про життя в різних містах «My Street Films» переріс у “прокатний експеримент” – альманах “Місцеві”. “Відібрані історії – фільми дуже особистісні. Український проект вийшов дуже сильним кінематографічно – один із фільмів альманаху потрапив у конкурсну програму Одеського кінофестивалю, два фільми відібрали на кінофестиваль у Лондоні”.Надія Парфан також міркує про те, як зробити місто людиноцентричним: “Ми заходимо з боку культури. Ми віримо в таке явище, як міська культура, а також у специфічні міські практики, до яких входить і культура”. Одним із просторів роботи Надія Парфан називає місцеві кінотеатри – наприклад, у спальних районах: “Мають з’являтися публічні простори. Це не тільки парки, але і майданчики культури. Вони – це кровеносна система. Важливо, щоб кров текла. Для цього треба забезпечити інфраструктуру культури”.
