Множинне громадянство: позбавлення заради безпеки?

Дискусія щодо позбавлення українського громадянства осіб, які мають підданство іншої країни, розпочалася ще 13 березня, коли Петро Порошенко подав до парламенту відповідний законопроект.

Проти президентської ініціативи виступила міжнародна організація «Global Ukraine», яка домоглася створення Національної Комісії для публічного експертного та громадського обговорення теми подвійного громадянства та захисту прав закордонних українців. Перше засідання комісії відбулося 26 травня.

Віолетта Москалу, голова «Global Ukraine», що ініціювала роботу комісії, вважає президентський законопроект небезпечним прецедентом:

«Якщо Україна на Майдані виборола право розвивати в Україні правову державу або інтегруватися в європейський світ, то права людини мають бути понад усе. Тому, коли зараз в Україні хочуть позбавити громадянства за якісь погані дії, це занадто. За погані дії потрібно подавати в суд. Але у нас влада замість того, щоб зробити нормальну судову реформу, вони почали забирати паспорти. Ті люди, яких позбавили громадянства в квітні, вже сказали публічно про те, що подають в суд. Вони мають пройти українські інстанції, а потім вже, ймовірно, буде Європейський суд з прав людини».

На думку Віолети Москалу, позбавлення громадянства є жорстокою мірою, що обмежує права людини.

Президентський законопроект було направлено на розгляд до відповідних комітетів. Наслідком розгляду став висновок головного Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин, згідно з яким треба підготувати проект закону на повторне перше читання.

Викладач та практикуючий юрист Сергій Панасюк вважає, що принцип єдиного громадянства, прописаний у Конституції, не заважає підданству іншої держави. Він говорить про потребу уточнити норми закону з огляду на конституційні принципи та міжнародні зобов’язання України:

«По-перше, що ми розуміємо під громадянством, хто такий громадянин, що таке принцип єдиного громадянства, які можуть бути обмеження, чому може/не може бути позбавлений громадянин України громадянства. Тому що зараз же у нас не може бути позбавлений, зате може втратити. По-друге і найголовніше, це те, що всі питання має вирішувати хто — суд. Не президент, не міністр… Тобто, якщо особа отримала громадянство, і щось порушила в країні — так, позбавляйте, але через судову процедуру».

Також Сергій Панасюк каже, що громадяни могли би звертатися і до Європейського суду з прав людини для захисту своїх прав.

За Конституцією України, позбавлення громадянства неможливе. Але можлива втрата громадянства за кількох умов. По-перше, якщо особа добровільно набуває громадянства іноземної держави, по-друге, якщо українське підданство набуте нею у результаті обманних дій і, по-третє, якщо особа добровільно вступила на військову службу іноземної держави.

Юрист Сергій Панасюк вважає, що Конституція, міжнародна практика та тексти законів між собою не дуже узгоджені:

«У нас є Конституція, яка між собою має проблеми, з іншої сторони, закон, який має проблеми з Конституцією, а з іншої сторони, у нас є проблеми там, де практика з Європейським судом з прав людини, є проблеми з міжнародними конвенціями і окрема є проблема з тим, що окремий закон сам вирішує окремі питання. Закон про державну службу пише про те, що не може державний службовець бути громадянином іншої країни. Відповідно це вже прецедент до Європейського суду з прав людини, який вирішив інше».

Присутній на засіданні комісії народний депутат Ігор Лапін вважає, що президентський проект не пройде, але водночас дотримується думки, що права осіб із множинним громадянством треба обмежити.

«Людину, яка має подвійне громадянство, я би пропонував обмежити в правах. Європейська конвенція з прав людини дозволяє обмежувати права і свободи громадян, якщо це пов’язано з безпекою держави. Наприклад, обиратися до певного рівня в органи представницької влади, наприклад, депутатами міської ради можна, а от обласної вже не можна».

Так само нардеп вважає, що чиновники найвищого щаблю держслужби та керівники підрозділів повинні мати одне громадянство — українське.

Голова «Global Ukraine» Віолетта Москалу зазначила, що швидких результатів Комісії очікувати не варто:

«Будемо в енний раз звертатися до Верховної Ради України. Зараз ми ще раз напишемо з цими рекомендаціями і попросимо, щоб усі ті, які небайдужі, поважають поняття і хочуть розвивати правову державу в Україні, щоб вони висловили свою позицію публічно і щоб вони показали, наскільки для них ця проблема є важливою. Будемо просити різні профільні комітети організовувати парламентські слухання, бо я вважаю, що дуже шкідливо і небезпечно, коли половина народних депутатів не читають Конституцію України і дозволяють собі приймати рішення, які впливають на мільйони людей таким неграмотним підходом. Це повна неповага до інституту громадянства, до української держави мати таких законотворців».

За словами активістів, вони сподіваюся на внесення змін до законопроекту до осені 2017 року.

Анастасія Іванова для «Громадського радіо»