Фото: Громадське радіо
У студії Громадського радіо — журналістка, головна редакторка BBC Україна, поетка Ніна Кур’ята.
Ніна Кур’ята: У збірці вірші «Я буду дивитися, як ти пишеш», які я писала, починаючи з 2004 року. Я дуже довго писала ці вірші або в шухляду, або вони входили в антології. В якийсь момент я вирішила спробувати, написала Катерині Міхаліциній з «Видавництва Старого Лева, що у мене є файл, попросила його подивитися. Вона подивилася, сказала, що передала файл Мар’яні Савці. Вони вирішили, що книжці бути.
Я ніколи не писала прицільно книжку, я просто писала вірші, тому що вони мені приходять. Моя задача — їх вловити і опрацювати.
Вірші в моєму житті є, відколи я себе пам’ятаю. За мною моя бабуся записувала вірші з трьох років. Саме вона підтримувала те, що дитина пише вірші. Перша моя публікація була в районній газеті «Хлібороб», коли мені було 6 років. У нас дома зберігається авторський гонорар на 3 рублі.
Лариса Денисенко: Ти пам’ятаєш, про що ти написала?
Ніна Кур’ята: Це був час «холодної війни». Один вірш був про журавликів, які гніздилися навесні, а інший був присвячений тому, що не можна робити ядерні ракети, було звернення до Рональда Рейгана. В редакції саме звернення відрізали, і я дуже плакала.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.