facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Моя ліра на війні — така ж зброя, як і вогнепальна, — лірник Ярема

Я не зустрічав людей, котрі в душі своїй не відкликалися на ці звуки, на ці прекрасні тексти. Вони дійсно торкаються сокровенного, — каже гість

Моя ліра на війні —  така ж зброя, як і вогнепальна, — лірник Ярема
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Лірник Ярема Шевчук у нас в студії — доброволець АТО.

Василь Шандро: Ви пішли на війну добровольцем. Чому?

Ярема Шевчук: Через поклик душі, громадянський обов’язок. Ми, українці, залишаємось козаками, навіть не маючи зовнішніх формальних ознак.

Василь Шандро: У вас була до цього військова підготовка?

Ярема Шевчук: Я ще за радянських часів служив у армії. А вже безпосередньо перед службою у 81 аеромобільній бригаді проходив підготовку за програмою НАТО «Українська тактика».

Тетяна Трощинська: Якою для вас виявилася ця війна?

Ярема Шевчук: Можливо, я скажу дещо несподівані речі, але це був найкращий час мого життя. Це повна реалізація, прекрасне товариство.

Василь Шандро: Ліра теж була з вами на війні?

Ярема Шевчук: Так. Моя ліра на війні — така ж зброя, як і вогнепальна. Можливо, навіть ефективніша.

Моя ліра на війні — така ж зброя, як і вогнепальна. Можливо, навіть ефективніша.

Василь Шандро: Ліра і музика — важливі інструменти на війні?

Ярема Шевчук: Це дуже давні твори, твори наших коренів. Вони викликають у людей потребу самоідентифікації. Я не зустрічав людей, котрі в душі своїй не відкликалися на ці звуки, на ці прекрасні тексти. Вони дійсно торкаються сокровенного.

Зокрема, у Слов’янську, в Миколаївці були виступи і, здавалося б, зашкарублі в своїй впертості люди, змінювалися, починали по-іншому сприймати наш український світ.

Василь Шандро: У кого ви переймали лірницьку традицію?

Ярема Шевчук: Моїм першим вчителем був Микола Будник, учень Георгія Ткаченка. Ще одне джерело навчання — польові експедиції: я їздив до старців, котрі переймали традицію класичних кобзарів. Допомагали і літературні джерела. Вже в другій половині ХІХ ст. з’явився великий інтерес українських культурологів до цього явища. Почалася системна робота з матеріалом.

Василь Шандро: Що ви можете сказати молодим людям стосовно того, чому варто навчатися гри на цьому інструменті?

Ярема Шевчук: Я не можу наполягати на тому, щоб багато людей цим займалися. Масовість тут непотрібна — достатньо тих, хто раз почувши це звучання, не зможе без нього жити. Власне, як було і зі мною.

Основним моментом тут мусить бути чистота мотивації, тут немає місця для меркантильності. Це щире мистецтво.

Василь Шандро: Це музика миру?

Ярема Шевчук: Це шляхетна музика. Вона викликає потребу в правильних вчинках у певних ситуаціях. Це і мир, і захист, це й потреба у навчанні, зростанні і плеканні нашої рідної землі у квітучий сад

За підтримки

Громадська хвиля

Громадська хвиля

Проект реалізується у рамках Польсько-Канадської Програми Підтримки Демократії, співфінансованої з програми польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Польщі та канадського Міністерства закордонних справ, торгівлі та розвитку (DFATD).

Громадська хвиля

Проект реалізується у партнерстві з Фондом «Освіта для демократії».

Поділитися

Може бути цікаво

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

Публічно співчувають ворогу заради хайпу — Аліна Сарнацька

11 год тому
Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Чому фіксація позасудових страт Моніторинговою місією ООН — це важливо

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації

Навіщо росіяни просувають тезу про «повторний наступ на Харків»: розповідає дослідниця дезінформації