Ми намагаємося ввести бізнес у правові рамки, — Остап Єднак

Верховна Рада у першому читанні ухвалила євроінтеграційний проект Закону України «Про оцінку впливу на довкілля». 

В рамках проекту «Європейська хвиля», що виготовляється разом з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС, важливість цього закону пояснюють один із співавторів законопроекту народний депутат України Остап Єднак та заступник Міністра екології та природних ресурсів України Микола Кузьо.

Наталя Соколенко: Чи було для вас сюрпризом ухвалення цього закону?

Остап Єднак: Це було довгоочікуване голосування. Верховна Рада поламала всі стереотипи, тому що насправді ми проголосували за два важливих законопроекти у сфері довкілля і євроінтеграції. Крім законопроекту «Про оцінку впливу на довкілля», ми в першому читанні проголосували також за законопроект «Про стратегічну екологічну оцінку». 

Законопроект «Про оцінку впливу на довкілля» уже третій раз був на повторному читанні, і нарешті бізнес-лобі в парламенті його пропустило. Зараз готуються поправки, які ми будемо розглядати на комітеті. Я сподіваюсь. восени ми приймемо його остаточно.

Дмитро Тузов: Виходить, що ми рано радіємо, адже бізнес-лобі може суттєво відкоригувати законопроект?

Остап Єднак: Комітет екологічної політики буде на сторожі. Ми будемо намагатися збалансувати інтереси бізнесу, громади, природи та довкілля та інтереси держави в цілому. Власне, це і є метою цього законопроекту. Він покликаний мінімізувати можливі прояви корупції за рахунок скасування екологічної експертизи, яка зараз не є дієвою. Цим законопроектом ми запроваджуємо європейські механізми.

Дмитро Тузов: Які це будуть механізми?

Остап Єднак: Нові інвестори, які будуть реалізовувати свої проекти в Україні, ще на етапі планування робитимуть заяву на будівництво об’єкту, згідно прописаних процедур. Громадськість вже на ранньому етапі планування зможе надавати пропозиції або зауваження щодо нього. І далі інвестор разом з експертами робить так званий звіт про оцінку впливу на довкілля, який також буде доступним для громадськості.

Це все має відбуватися прозоро і у чітко відведені строки. Щоб чиновник не міг затягнути процес і вимагати хабар у бізнесмена.

Дмитро Тузов: А хто буде проводити саму експертизу?

Остап Єднак: Її буде проводити безпосередньо інвестор, але держава буде перевіряти, чи належним чином вона виконана.

До розмови приєднується заступник Міністра екології та природних ресурсів з питань європейської інтеграції Микола Кузьо.

Наталя Соколенко: Пане Миколо, де знайти людей, які будуть чесно контролювати усі ці процеси і дослухатимуться до думки громадськості?

Микола Кузьо: Звичайно, як абсолютно правильно було зазначено, орган влади, який буде оцінювати звіт про оцінку впливу на довкілля має враховувати позицію громадськості і ту додаткову інформацію, яку вона може додавати до звіту. Це прописано в законі. А завдяки врахуванню всіх етапів і строків, сподіваємося, що цей процес врешті стане прозорим і зрозумілим, як для бізнесу, так і для громадськості.

Ми вже готуємося до практичного впровадження. У нас уже є ряд спільних проектів з Європейських союзом, де ми напрацьовуємо досвід.

Дмитро Тузов: Наскільки ці експертизи будуть кваліфіковані та незалежні?

Микола Кузьо: Законопроект визначає рамки того, що саме оцінюється. Експерти матимуть перелік тих речей, які вони зобов’язані оцінити, і аргументовано по кожній позиції відповісти. Проблема полягає лише у наявності людей, які будуть спроможні робити таку оцінку.

Остап Єднак: На жаль, у нас зараз бізнес звик до того, що будує свої об’єкти, де захоче, а лише потім узаконює, або платить певну суму визначеним експертам, і вони готують весь пакет документів, в якому вже закладена корупційна складова.

Зараз у нас немає чітко прописаної процедури. Ці законопроекти — це, фактично, вдосконалена регуляція за європейськими стандартами. Ми намагаємося ввести бізнес у правові рамки, дати йому чіткі інструкції. Це стосується нових інвестиційних проектів.

Вже існуючий бізнес, який працює зараз, закон не чіпає. Від них вимагатиметься провести оцінку тільки у випадку реконструкції чи оновлення виробництва.

Наталя Соколенко: Пане Миколо, чи не зловживає цим законом громадськість чи бізнес-конкуренти, ставлячи табу на появу нових інвестиційних проектів, у пострадянських країнах (Польщі, Чехії…), які вже прийняли цей закон?

Микола Кузьо: Звичайно, однозначної відповіді на це питання я дати не можу. Дійсно, були випадки, коли вимоги громадськості були надмірні і стримували розвиток. Але, в принципі, тенденція загалом така, що участь громадськості іде на користь. Звичайно, практика буде створювати нові аспекти.

Наталя Соколенко: Які етапи, згідно з цим законом, має пройти інвестор? 

Остап Єднак: По-перше, інвестор має звернутися до тексту закону і перевірити, чи об’єкт або діяльність підпадає під сферу його дії. Після цього він інформує про свої наміри побудувати завод в Департамент екологічної політики обл. чи райдержадміністрації, а також публікує в засобах масової інформації заяву про свій намір. І вже на ранньому етапі громадськість може подивитися і прокоментувати ситуацію. На це даються певні строки.

Далі органом державної влади відбувається оцінка територіального впливу і виносяться параметри для підготовки звіту про оцінку впливу на довкілля, на що теж даються конкретні строки. На цьому етапі визначається, чи цією справою займається область чи, можливо, Міністерство екології та природних ресурсів, якщо вплив на довкілля значний.

Після цього збираються пропозиції від громадськості, готується звіт, який публікується на сайті Міністерства чи його обласного представництва. Далі громадськість може ознайомитися з цим документом і надати свої пропозиції. При необхідності чи бажанні органом державної влади за рахунок інвестора організовуються громадські слухання.

Таким чином, наприкінці експертна комісія дає свої висновки і рішення, можна чи ні будувати об’єкт. І що дуже важливо, ми матимемо можливість бачити на сайті, чи в тому районі є ще якісь об’єкти, які плануються до будівництва. Це дасть можливість комплексно оцінити вплив на довкілля.

Наталя Соколенко: Якщо інвестор надав неправдиві свідчення стосовно експертизи або негативні наслідки діяльності підприємства виявилися з часом, чи передбачає закон у такому випадку певний механізм дій? 

Микола Кузьо: Закон передбачає подальший моніторинг, який робить і сам суб’єкт господарювання, і держава, і громадськість. Це дійсно важливе запитання, бо часто кажуть, що ми приймаємо хороші закони, але є проблема з їх виконанням. Саме тому одним із пріоритетів, які визначив Міністр, і затвердив програмою уряд, є реформа Державної екологічної інспекції, покликана контролювати виконання природоохоронного законодавства.

Матеріал підготовлено у співпраці з ініціативою «Сильніші разом» за підтримки ЄС.